О налогообложении вступительных, целевых взносов членов кооператива и взносов в фонд

   
   
   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист «_» щодо оподаткування вступних, цільових внесків членів кооперативу та внесків до пайового фонду та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755–VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
   
   Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5 ст. 52 ПКУ).
   
   Правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності встановлює Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV, із змінами і доповненнями.
   
   Крім того, правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон України від 10.07.2003 № 1087-IV «Про кооперацію» (далі – Закон № 1087-IV).
   
   Відповідно до ст. 2 Закону № 1087-IV обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
   
   Правовим документом, що регулює діяльність кооперативу є Статут (ст. 8 Закону № 1087-IV).
   
   Для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди (ст. 20 Закону № 1087-IV).
   
   Згідно з ст. 2 Закону № 1087-IV пайовий фонд - фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.
   
   Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
   
   Особа у разі вступу до кооперативної організації зобов’язана сплатити вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок.
   
   Грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу є цільовим внеском.
   
   Відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
   
   Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, визначеним п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
   
   Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
   
   Згідно з п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства) (п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
   
   Для платників податку на прибуток, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
   
   Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
   
   Різниці, які виникають при коригуванні фінансового результату до оподаткування, встановлені статтями 138-140 ПКУ.
   
   Таким чином, операції щодо вступних, цільових внесків членів кооперативу та внесків до пайового фонду відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
   
   Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
   
   Таким чином, з питання відображення в бухгалтерському обліку вступних, цільових внесків членів кооперативу та внесків до пайового фонду, доцільно звертатися до Міністерства фінансів України.
   
   Щодо практичного застосування положень ст. 188 ПКУ повідомляємо наступне.
   
   Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ об‘єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
   
   При цьому, згідно інформаційних ресурсів ДФС України, станом на 20.07.2016, «_» не є зареєстрованим платником ПДВ та не здійснює фінансово-господарської діяльності, безпосередньо пов’язаної із застосуванням положень ст. 188 ПКУ.
   
   Згідно з п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, під податковою консультацією розуміється допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
   
   При цьому, п. 52.2 ст. 52 ПКУ визначено, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Враховуючи, що «_» не є платником ПДВ, зазначене виключає можливість використання податкової консультації саме цим платником.
   
   У разі необхідності будь-який платник податків має право самостійно звернутися до контролюючого органу для отримання податкової консультації з питань практичного застосування норм ПКУ.
   
   Слід зазначити, що згідно ст. 36 ПКУ платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
   
   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.
   
   Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
   
   
   Заступник начальника

Е.М. Пруднікова