Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О налоговом учете безнадежной задолженности

О налоговом учете безнадежной задолженности



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
    ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
   
    ЛИСТ
   
    від 17.09.2015 р. № 3045/10/20-40-15-01-15

   ГУ ДФС у Харківській області розглянуло Ваш лист …….. стосовно застосування норм податкового законодавства, та повідомляє наступне.
   
   Відповідно до пп.14.1.11 п. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
   
   а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
   
   б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
   
   в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
   
   г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;
   
   ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
   
   д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;
   
   е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
   
   є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
   
   ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
   
   з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.
   
   Пп. 134.1.1 п. 134 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ цього Кодексу. Коригування в обов’язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень.
   
   Згідно з пп. 139.2.1 п. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.
   
   Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
   
   Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.2.2 ПКУ).
   
   Статтею 6 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок пред'явлення претензії підприємствами та організаціями, при порушенні їх майнових прав і законних інтересів.
   
   Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушенням цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.
   
   Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою прав про захист свого цивільного права або інтересу.
   
   Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
   
   Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
   
   Враховуючи вищевикладене, неодноразове направлення претензій та подання позову до суду не є заходом по стягненню заборгованості, а є лише заходом врегулювання спору.
   
   У разі, якщо у підприємства рахується дебіторська заборгованість, визнана судом, та по якій є повідомлення державного виконавця про неможливість виконання рішення, то після закінчення терміну позовної давності з моменту визнання судом заборгованості або після банкрутства чи ліквідації боржника така заборгованість є безнадійною.
   
   Також слід зазначити, що п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ містить окремі норми, що регулюють відображення в обліку заборгованості, заходи щодо стягнення якої розпочато відповідно до п. 159.1 ПКУ у редакції до 01.01.2015 р.
   
   Якщо всі заходи щодо визнання заборгованості безнадійною здійснено та відповідно до п.п.14.1.11 п. 14 ПКУ таку заборгованість визнано як безнадійну, щодо податкових наслідків в частині ПДВ, слід зазначити наступне.
   
   Статтею 192 розділу V ПКУ не передбачено підстав для коригування ПДВ по операціях зі списання безнадійної заборгованості та чинною формою податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 N966, із змінами та доповненнями, також не передбачено окремого рядка для відображення коригування ПДВ по таких операціях.
   
   Відповідно до п.50.1 ст.50 розділу ІІ ПКУ «у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку».
   
   У зв’язку з вищенаведеним, з метою виключення зі складу податкового кредиту суми ПДВ, яка визначена по операціях зі списання безнадійної дебіторської заборгованості, є можливість подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ того періоду, в якому виникла така безнадійна заборгованість.
   
   В.о. начальника
С.В. Фуніков

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться