Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • О налоговом учете операций по возврату уставных взносов, предварительно внесенных в уставный фонд юридического лица физическим лицом в случае его выхода из числа учредителей

О налоговом учете операций по возврату уставных взносов, предварительно внесенных в уставный фонд юридического лица физическим лицом в случае его выхода из числа учредителей



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 28.01.2016 р. № 1665/6/99-99-19-03-02-15
   
   Про розгляд звернення

   
   
   
   Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо податкового обліку операцій з повернення статутних внесків, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи фізичною особою у разі її виходу з числа засновників, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
   
   Відповідно до ст. 42 гл. ІV Господарського кодексу України підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями), з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
   
    Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Кодексу.
   
   Так, відповідно до п.п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
   
   На сьогодні відносини, пов’язані з правом власності, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).
   
   Суб'єктом права приватної власності відповідно до ст. 325 ЦКУ є фізичні особи.
   
   За зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, фізична особа - підприємець відповідає усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ст. 52 ЦКУ).
   
   При цьому частиною першою ст. 2 та ст. 318 ЦКУ передбачено, що учасниками цивільних відносин та суб'єктами права власності є фізичні особи. Отже, ЦКУ не розрізняє такого суб'єкта права власності як фізична особа-підприємець, набуття такого статусу дає змогу лише провадити господарську діяльність.
   
   Отже, відповідно до чинного законодавства внесок до статутного капіталу ТОВ у вигляді транспортного засобу здійснює власник транспортного засобу, тобто фізична особа, а не фізична особа- підприємець.
   
   Відповідно до п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених
   у п. п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
   
   Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).
   
   Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм п.п. 170.2.4, 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).
   
   До продажу інвестиційного активу прирівнюється, зокрема, операція з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
   
   Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
   
   Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, визначено під ознакою доходу „112”.
   
   Враховуючи викладене вище, емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає як податковий агент лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "112" операції з повернення коштів або майна (майнових прав) фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу.
   
   При цьому фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.
   
   Фізичними особами - підприємцями річна податкова декларація про майновий стан і доходи подається у строки, визначені п. п. 49.18.5 п.49.18 ст.49 Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України, зокрема операції з інвестиційними активами та іноземні доходи.
   
   Щодо податку на прибуток.
   
   Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розділу ІІІ Кодексу в редакції, чинній з 01 січня 2015 року, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями цього розділу.
   
   Таким чином, податкові зобов’язання з податку на прибуток визначаються виходячи з бухгалтерського фінансового результату, відкоригованого на різниці, сформовані відповідно до положень Кодексу.
   
   Розділом III „Податок на прибуток підприємств” Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці при зменшенні статутного капіталу у разі виходу з числа засновників або учасників підприємства.
   
   Щодо податку на додану вартість
   
   Згідно з п.п. „а” п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
   
   Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі обмін (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
   
   Отже, операція з повернення засновникам основних фондів, попередньо внесених ними до статутного фонду юридичної особи, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподатковуванню на загальних підставах за основною ставкою.
   
   
   
   Голова
Р.М. Насіров

   

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления