USD27.071
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • О плате за землю

О плате за землю



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ
   
   ЛИСТ
   
   від 10.03.2016 р. № 5829/10/26-15-12-04-18

   
   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист « » щодо плати за землю та в межах своїх повноважень повідомляє.
   
   Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).
   
   Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
   
   Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу встановлено, що плата за землю – обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
   
   Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу).
   
   Відповідно до вимог ст. 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
   
   Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації (п.271.1. ст.271 Податкового кодексу).
   
   Згідно Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-VI з 01.01.2013 ведення державного земельного кадастру та надання довідок нормативно грошової оцінки земельних ділянок покладено на ГУ Держгеокадастр у м. Києві.
   
   Відповідно до рішення Київської міської ради від 18.04.2013 № 194/9251 ведення міського земельного кадастру та надання довідок нормативно грошової оцінки земельних ділянок покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
   
   Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу).
   
   Статтею 288 Податкового кодексу визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
   
   Згідно ст. 125, 126 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
   
   Враховуючи вищезазначене, нарахування та сплата орендної плати здійснюється орендарем земельних ділянок відповідно до діючого договору оренди.
   
   Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-ХІV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
   
   Крім цього, відповідно до п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
   
   Згідно п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
   
   1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
   
   2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
   
   3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
   
   Враховуючи вищезазначене, власникам житлових та нежитлових приміщень розташованих у багатоквартирному будинку слід звернутися до відповідних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин щодо визначення належної частки земельної ділянки, що перебуває у спільній власності юридичних та фізичних.
   
   Поряд з цим, слід зазначити, що ст. 36 Податкового кодексу визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
   
   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу.
   
   Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   
   Заступник начальника
Е.М. Пруднікова

   

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления