Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • О порядке и размерах начисления заработной платы работнику, который работает по совместительству, и предоставлении отчетности в налоговую инспекцию

О порядке и размерах начисления заработной платы работнику, который работает по совместительству, и предоставлении отчетности в налоговую инспекцию



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ
   
   ЛИСТ
   
   від 06.06.2016 р. № 1241/10/15-32-12-01-14

   
   
   Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит щодо порядку і розмірів нарахування заробітної плати працівнику, який працює за сумісництвом, та надання звітності до податкової інспекції, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) повідомляє наступне.
   
   Питання державного і договірного регулювання прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються Кодексом законів про працю (далі КЗпП) та іншими нормативно-правовими актами.
   
   Статтею 21 КЗпП визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.
   
   Крім того, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
   
   Згідно зі ст. 102 1 КЗпП працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
   
   Разом з тим, відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, трудових відносин, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та надає роз'яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики.
   
   Щодо порядку оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати, то відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку згідно з умовами трудового договору (контракту).
   
   Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу "заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу" - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
   
   З 01.01.2016 ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу).
   
   Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового Кодексу.
   
   Крім того, відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір (далі - збір).
   
   Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового Кодексу (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу).
   
   Так, п. 163.1 ст. 163 Податкового Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу).
   
   Ставка збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу).
   
   Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового Кодексу (пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу).
   
   Враховуючи викладене, заробітна плата, яка нараховується (виплачується) працівникам у зв'язку з відносинами трудового найму, у тому числі на умовах трудового договору за сумісництвом, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
   
   Згідно з пп. “б” п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу особи, які відповідно до Податкового Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Податковим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
   
   Також пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу встановлено, що платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Податкового Кодексу.
   
   Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4.
   
   Відповідно до п.1 частини першої ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року N 2464-VI зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464), платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно - правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
   
   Для зазначених платників пп.1 п.1 ст.7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами
   
   При цьому, пунктом 5 статті 8 Закону № 2464 передбачено, що при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
   
   Згідно з п.2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність до органу доходів і зборів (органу ДФС) у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
   
   Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено Наказом МФУ «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 14.04.2015 р. № 435 (далі — Наказ МФУ № 435), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 р. за № 460/26905.
   
   Відповідно до п.1 розділу III Наказу МФУ № 435 Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця.
   
   Пунктом 49.2 статті 49 Податкового Кодексу встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Податкового Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
   
   Ваше підприємство зареєстровано в якості платника податку на додану вартість 01.01.2016 року. Відповідно до п. 202.1 ст. 202 р. V Податкового Кодексу для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим Кодексом, календарний квартал.
   
   Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 передбачено, що Декларація з податку на додану вартість подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Податкового Кодексу.
   
   Крім того, оскільки Ваше підприємство являється платником податку на прибуток згідно п.п.131.1.1 п.131.1 ст.131 Податкового кодексу, це передбачає подання платником податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Форма вказаної декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1415/27860.
   
   Порядок обчислення та сплати податку на прибуток передбачений ст.137 Податкового Кодексу.
   
   
   
   Заступник начальника
А.Б.Бондаренко

   

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления