Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О порядке представления в контролирующий орган налоговой отчетности по налогам и сборам и заявления об аннулировании регистрации лица как плательщика НДС

О порядке представления в контролирующий орган налоговой отчетности по налогам и сборам и заявления об аннулировании регистрации лица как плательщика НДС



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 14.12.2015 р. № 11652/К/99-99-19-03-02-14
   
   Про розгляд звернення

   
   Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податків щодо порядку подання до контролюючого органу податкової звітності з податків і зборів та заяви про анулювання реєстрації особи як платника ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
   
   Про подання до контролюючого органу податкової звітності з ПДВ та з податку на прибуток підприємств
   
   Податок на додану вартість
   
   За даними Реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр), станом на 27.11.2015, контролюючим органом 26.10.2015 анульовано реєстрацію особи як платника ПДВ та виключено з Реєстру.
   
   Інформацію про анулювання реєстрації особи як платника ПДВ (із зазначенням індивідуального податкового номера, дати анулювання, причини та підстави для анулювання реєстрації) оприлюднено на офіційному веб–порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) відповідно до пункту 183.13 статті 183 ПКУ. Така інформація є доведеною до відома зацікавлених осіб з моменту оприлюднення.
   
   Оскільки згідно з нормами ПКУ податкова звітність з ПДВ подається виключно особою, яка є зареєстрованою як платник ПДВ, то після виключення особи з Реєстру, обов’язок щодо подання до контролюючого органу податкової звітності з ПДВ (окрім подання податкової декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період) у такої особи відсутній.
   
   Податок на прибуток підприємств
   
   Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.
   
   При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.
   
   Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску.
   
   Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації), крім неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.
   
   Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.
   
   Платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов'язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.
   
   У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
   
   Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.
   
   Щомісячне подання звітності по податку на прибуток ПКУ не передбачено.
   
   Водночас слід зазначити, що згідно з пунктом 49.2 статті 49 ПКУ платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
   
   Таким чином, якщо платник ПДВ та/або платник податку на прибуток підприємств у звітному (податковому) періоді, починаючи із січня 2015 року, не здійснював фінансово-господарської діяльності та у нього відсутні показники, які підлягають декларуванню у податковій звітності з ПДВ та податку на прибуток підприємств за наслідками такого періоду, такий платник має змогу скористатися нормою пункту 49.2 статті 49 ПКУ та за результатами звітного (податкового) періоду не подавати до контролюючого органу податкову звітність з ПДВ та/або з податку на прибуток підприємств.
   
   Про подання до контролюючого органу звітності щодо єдиного внеску
   
   Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску.
   
   Абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
   
   Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених, зокрема, в абзаці другому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 № 108/95 – ВР «Про оплату праці» (пункт 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).
   
   Згідно з пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема, подавати звітність та сплачувати до фіскального органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, за формою та в порядку, передбаченому законодавством.
   
   Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 (далі – Порядок № 435), звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
   
   Водночас зазначаємо, у разі якщо, зокрема, юридичні особи не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт за найманих працівників до фіскальних органів ними не подається (пункт 11 розділу IІ Порядку № 435).
   
   
   Голова
Р.М. Насіров

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться