О постановке на учет договора о совместной деятельности и определения базы налогообложения налогом на прибыль и / или единым налогом в случае использования дохода совместной деятельности с объединением вкладов участников

   
   Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення <...> щодо взяття на облік договору про спільну діяльність, а також, визначення бази оподаткування податком на прибуток та/або єдиним податком у випадку використання доходу спільної діяльності з об'єднанням вкладів учасників і в межах своїх повноважень повідомляє.
   
   Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 N 435-IV (далі - ЦКУ).
   
   Згідно ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
   
   Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 ЦКУ).
   
   Відповідно до п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.
   
   У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов'язки платника податків самостійно.
   
   Згідно п. 3.5 розд. III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 N 462 "Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів" (далі - Порядок) взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік як платника податків відповідного управителя майна або уповноваженої особи.
   
   Уповноважена особа - учасник договору (контракту) про спільну діяльність (юридична особа, зареєстрована в Україні відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", або її відокремлений підрозділ), який є платником податку на прибуток і уповноважений вести облік результатів спільної діяльності іншими сторонами згідно з умовами договору (контракту) про спільну діяльність (п. 1.7 розд. I Порядку).
   
   Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни до Кодексу в частині оподаткування податком на прибуток підприємств. Зокрема, починаючи з 1 січня 2015 року Кодекс не встановлює особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, тобто, починаючи з 01.01.2015 договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток підприємств.
   
   Водночас, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
   
   Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
   
   Цивільним законодавством передбачено обов'язок ведення бухгалтерського обліку спільної діяльності.
   
   Пунктом 2 статті 1134 ЦКУ визначено, що ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.
   
   Бухгалтерський облік спільної діяльності ведеться у відповідності до пунктів 19 - 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Мінфіну України від 26 квітня 2000 р. N 91 (зі змінами та доповненнями) (далі - П(С)БО 12).
   
   Крім того, наказом Міністерства фінансів від 30.12.2011 N 1873 (далі - Наказ N 1873) затверджено Методичні рекомендації по бухгалтерському обліку спільної діяльності без створення юридичної особи.
   
   Згідно пункту 3 розділу "Загальні положення" П(С)БО 12 спільна діяльність - господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.
   
   Пунктом 19 розділу "Облік спільної діяльності" П(С)БО 12 визначено, що оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.
   
   Оператором спільної діяльності є учасник спільної діяльності без створення юридичної особи, якому згідно з договором доручено вести справи спільної діяльності, зокрема, її бухгалтерський облік.
   
   Порядок відшкодування витрат та збитків, а, також, розподіл прибутку за договором про спільну діяльність встановлено статтями 1137 та 1139 ЦКУ.
   
   Відповідно до ст. 1137 ЦКУ порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.
   
   Прибуток, одержаний учасниками в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно.
   
   Таким чином, база оподаткування податком на прибуток учасників договору про спільну діяльність визначається відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних показників при визначенні фінансового результату до оподаткування у кожного учасника спільної діяльності окремо.
   
   Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регулюється розділом XIV Кодексу.
   
   Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим для платників єдиного податку, та реєструється в порядку, визначеному законодавством.
   
   Підпунктом 291.5 ст. 291 Кодексу встановлені види діяльності за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку. Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами Кодексу не передбачено.
   
   У відповідності до ст. 1131 ЦКУ договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
   
   Згідно п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
   
   Крім того, звертаємо увагу, що згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
    В. о. заступника начальника
   ГУ ДФС у м. Києві
   

Е. М. Пруднікова