Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О практическом использовании отдельных норм действующего законодательства

О практическом использовании отдельных норм действующего законодательства



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 11.12.2015 р. № 11597/Х/99-99-23-05-15

   
   
   Державна фіскальна служба України розглянула звернення ‹…› щодо практичного використання окремих норм чинного законодавства і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
   
   Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Податкова консультація – допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 статті 14 Кодексу).
   
   1. Щодо термінів подання органами ДФС висновків про суми бюджетного відшкодування ПДВ до органів Державної казначейської служби України.
   
   Статтею 200 Кодексу визначено основні принципи проведення відшкодування ПДВ з державного бюджету.
   
   Рішення, що передують факту відшкодування ПДВ з бюджету, приймаються з урахуванням норм законодавства, окремих постанов Кабінету Міністрів України, обсягів бюджетного відшкодування ПДВ, визначеного розписом Міністерства фінансів України.
   
   Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Кодексу).
   
   Відповідно до пунктів 200.10 – 200.12 статті 200 Кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
   
   За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
   
   Контролюючий орган зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати казначейству обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
   
   2. Щодо сплати грошового зобов’язання або податкового боргу платника з податків, зборів іншою особою, ніж такий платник податків.
   
   Відповідно до пункту 35.3 статті 35 Кодексу порядок сплати податків та зборів встановлюється Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.
   
   Згідно з пунктом 36.4 статті 36 Кодексу виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Одночасно
   
   пунктом 36.5 цієї статті передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.
   
   Статтею 38 Кодексу визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
   
   Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом або представником платника податку.
   
   Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються Кодексом та законами з питань митної справи.
   
   Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за №974/27419 (далі – Порядок).
   
   Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку в полі «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату грошового зобов'язання платника його представником чи податковим агентам вказується код ЄДРПОУ платника, за якого здійснюється сплата.
   
   3. Щодо сплати платником-правонаступником грошового зобов’язання або податкового боргу платника, що реорганізується.
   
   Статтею 98 Кодексу визначено порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків.
   
   Відповідно до пункту 98.2 статті 98 Кодексу у разі, якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, грошові зобов’язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:
   
   якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації (підпункт 98.2.1 пункту 98.2 статті 98 Кодексу);
   
   якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об’єдналися, об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися (підпункт 98.2.2 пункту 98.2 статті 98 Кодексу).
   
   Реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації (пункт 98.7 статті 98 Кодексу).
   
   Статтею 33 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон) визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.
   
   Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
   
   Статтею 37 Закону регламентовано порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення.
   
   Зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 Закону. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів (частина 13 статті 37 Закону).
   
   Злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття (частина 15 статті 37 Закону).
   
   Заходи, пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2014 за №1562/20300, та Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міндоходів від 05.12.2013 №765, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994.
   
   Отже, з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи, державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття, та проведення контролюючими органами відповідних заходів, визначених зазначеними Порядками, новоутворена юридична особа набуває цивільну правоздатність і цивільну дієздатність щодо виконання функцій, пов’язаних з нарахуванням, сплатою податків та погашенням податкового боргу.

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться