USD26.990
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • О практическом применении отдельных норм налогового законодательства

О практическом применении отдельных норм налогового законодательства



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ
   
   ЛИСТ
   
   від 14.01.2016 р. № 108/10/08-01-15-02-11
   
   Про надання податкової консультації

   
   Головне управління ДФС у Запорізькій області за результатами розгляду листа «…» щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства повідомляє наступне.
   
   1. Щодо суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, яка залишалась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку за підсумками 2014 року.
   
   Відповідно до п.п.153.3.2 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01.01.2015, крім випадків, передбачених п.п.153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої п.151.1 ст.151 Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
   
   Платник податку - емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів (пп. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 Кодексу).
   
   Водночас, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів (пп. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 Кодексу).
   
   З 01.01.2015, згідно Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII, розділ ІІІ Податкового кодексу України викладено у новій редакції. Цим же Законом статтю 57 Кодексу доповнено пунктом 57.11 «Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів». При цьому вказаними нормами не передбачено можливості перенесення суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання попередніх періодів, на зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів. У той же час, сума таких авансових внесків зменшує розмір щомісячних авансових внесків, обчислених у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік (абзац 4 п.57.1 ст.57 Кодексу). Тобто сума неврахованого у зменшення нарахованої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток залишку авансових внесків при виплаті дивідендів, що відображається у р.13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, могла бути врахована у зменшення нарахованої суми податку на прибуток у декларації з податку на прибуток за 2015 рік при визначенні щомісячних авансових внесків, що підлягали б сплаті в наступний 12-місячний період.
   
   Разом з цим, Законом України від 24.12.2015 № 909VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2016, абзаци четвертий  дванадцятий пункту 57.1 Кодексу виключено. Пункт 9 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу викладено у наступній редакції: "У січні  грудні 2015 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються".
   
   Враховуючи вищевикладене, чинною редакцією Податкового кодексу України не передбачено права зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2015 рік на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, яка залишалась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку за підсумками 2014 року.
   
   2. Щодо відображення балансової вартості малоцінних необоротних матеріальних активів у додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
   
   Підпунктом 138.3.1 п.138.3 ст.138 ПКУ визначено, що розрахунок амортизації основних засобів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 розд. I ПКУ, п.п.138.3.2 - 138.3.4 п.138.3 ст.138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.
   
   Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку. Зокрема, для малоцінних необоротних матеріальних активів мінімально допустимі строки їх амортизації не встановлено.
   
   Основними нормативними документами, що регламентують облік основних засобів, їх відображення у бухгалтерському обліку або міжнародній фінансовій звітності, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 (далі - П(С)БО 7), та Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 (далі - Методичні рекомендації №561).
   
   Пунктами 26 та 27 П(С)БО 7 передбачені методи амортизації основних засобів та методи амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.
   
   Методи амортизації зазначаються у наказі про облікову політику підприємства. Підприємство самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї (п.1.2 розділу І наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2013 №635 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України" (зі змінами та доповненнями)).
   
   Відповідно до п.27 П(С)БО 7, амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів, які відносяться до категорії "Інші необоротні матеріальні активи", нараховується наступним чином:
   
   або у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом;
   
   або в першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.
   
   Відповідно до п.2.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635, розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема:
   
   методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони обліковуються за первісною вартістю;
   
   вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
   
   На підставі вищенаведеного, платник податку здійснює амортизацію активів відповідно до облікової політики платника з урахуванням обмежень, встановлених п.п.14.1.138 п. 14.1 ст.14 ПКУ, п.138.3 ст.138 ПКУ.
   
   При цьому при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п.138.3 ст.138 ПКУ балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 01 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до ст.144 - 146 та 148 розд. III ПКУ у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року (п.11 підр.4 розд. XX «Перехідних положень» ПКУ). Відповідна балансова вартість відображається у графі 3 додатка АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, за звітний 2015 рік. У графі 4 такого додатка відображається залишкова (балансова) вартість на кінець звітного періоду, визначена з урахуванням розрахованої амортизації відповідно до п.138.3 ст.138 ПКУ.
   
   3. Щодо зарахування сум податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, під часи сплати податку в Україні.
   
   Відповідно до п.п.141.4.9 п.141.4 ст.141 ПКУ, суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими цим розділом.
   
   Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
   
   Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань такі податки, сплачені в інших країнах:
   
   податок на капітал/майно та приріст капіталу;
   
   поштові податки;
   
   податки на реалізацію (продаж);
   
   інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
   
   Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
   
   Згідно п.46.4 ст.46 ПКУ, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
   
   У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, для якого цим Кодексом встановлено обов'язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
   
   Враховуючи, що форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зокрема додаток ЗП до такої декларації, не передбачає окремого рядка для реалізації норм п.п.141.4.9 п.141.4 ст.141 ПКУ, платник податку з метою зарахування сум податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачені таким платником за кордоном, під часи сплати податку в Україні може подати разом з податковою декларацією з податку на прибуток доповнення до такої декларації, складене за довільною формою з поясненням мотивів його подання відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ.
   
   
   Перший заступник начальника
О.П. Фоменко

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления