Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • О праве на налоговую скидку

О праве на налоговую скидку



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 18.04.2016 р. № 3972/Г/99-99-17-02-03-14
   
   Про розгляд звернення

   
   Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення від .(вх. ДФС № ) щодо права на податкову знижку та повідомляє таке.
   
   Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
   
   Так, п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Кодексу встановлено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
   
   Відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
   
   Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Кодексу.
   
   При цьому, відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
   
   Водночас, згідно з п. 1.35 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон № 2346) розрахунковий документ − це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача.
   
   Пунктом 1.19 1 статті 1 Закону № 2346 встановлено, що меморіальний ордер − це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
   
   Виходячи із викладеного, довідка, видана державною іпотечною установою, не є платіжним (розрахунковим) документом, а отже не може підтверджувати понесені витрати на сплату відсотків по договору про іпотечний кредит.
   
   Разом з тим, для реалізації права на податкову знижку може бути використаний, зокрема, меморіальний ордер як документ, що підтверджує понесення витрат платника податку на сплату процентів за користування іпотечним житловим кредитом.
   
   
   Перший заступник Голови
С.В. Білан

   

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления