О праве осуществлять продажу алкогольных напитков конечным потребителям, в том числе юридическим лицам (продажа алкогольных напитков во время организации и проведения банкетов/фуршетов/других мероприятий, заказанных таким юридическим лицом), в безналичной форме

   
   
   
   Чи має право товариство здійснювати продаж алкогольних напоїв кінцевим споживачам, в тому числі юридичним особам (продаж алкогольних напоїв під час організації і проведення банкетів/фуршетів/інших заходів замовлених такою юридичною особою), у безготівковій формі, тобто шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок; чи повинно товариство при цьому використовувати реєстратори розрахункових операцій та роздруковувати відповідний розрахунковий документ; чи потрібно дану операцію відображати в книзі обліку розрахункових операцій.
   
   Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві у відповідь на звернення від 04.02.2016 № 3930/10 щодо питання: чи має право товариство здійснювати продаж алкогольних напоїв кінцевим споживачам, в тому числі юридичним особам (продаж алкогольних напоїв під час організації і проведення банкетів/фуршетів/інших заходів замовлених такою юридичною особою), у безготівковій формі, тобто шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок; чи повинно товариство при цьому використовувати реєстратори розрахункових операцій та роздруковувати відповідний розрахунковий документ; чи потрібно дану операцію відображати в книзі обліку розрахункових операцій та повідомляє наступне.
   
   Правовідносини, що пов’язані з здійсненням господарської діяльності у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами врегульовані Законом України від 19.12.1995 р. № 481/95 – ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481).
   
   Відповідно до статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
   
   Статтею 1 зазначеного закону визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку
   
   Згідно статті 15 Закону № 481, ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
   
   У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
   
   У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.
   
   У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
   
   Законом України від 06.07.1995 р. № 265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначаються правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія зазначеного закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників(уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі.
   
   Встановлення норм щодо застосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
   
    Статтею 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
   
   Статтею 2 Закону № 265 визначено, що книга обліку розрахункових операцій – це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів, щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
   
   Згідно з пунктом 5 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
   
   Відповідно до статті 5 Закону № 265 на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
   
   Статтею 9 Закону № 265 визначено перелік операцій, при здійсненні яких РРО та розрахункова книги не застосовуються.
   
   Додатково, перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
   
   Таким чином, у разі проведення розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг), суб’єкти господарювання, їх господарські одиниці та представники (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання зобов’язані застосовувати РРО відповідно до вимог Закону України № 265.
   
   
   
   Заступник начальника

Е.М. Пруднікова