Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О правомерности пребывания физического лица - предпринимателя плательщиком единого налога второй группы

О правомерности пребывания физического лица - предпринимателя плательщиком единого налога второй группы



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
    ЛИСТ
   
   від 12.11.2015 р. № 10525/Г/99-99-17-02-02-14

   Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення від _____________ щодо правомірності перебування фізичної особи – підприємця платником єдиного податку другої групи і повідомляє.
   
   Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу ХІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
   
    Фізична особа – підприємець самостійно обирає спрощену систему оподаткування та реєструється платником єдиного податку, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 Кодексу.
   
   Відповідно до пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку другої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
   
    не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
   
    обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
   
    Відповідно до підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Кодексу у разі, якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів, що є обов'язковими згідно з нормами Кодексу, такі податки та збори справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів.
   
    Згідно з пунктом 293.1 статті 293 Кодексу ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата).
   
    Пунктом 293.2 статті 293 Кодексу передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
   
    1) для першої групи платників єдиного податку – у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
   
    2) для другої групи платників єдиного податку – у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
   
    Відповідно до пункту 293.6 статті 293 Кодексу у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку.
   

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться