О представлении декларации об имущественном состоянии и доходах

   
   
   
   Згідно з пп. 14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового ПКУ України від 02.12.2010 N 2755-IV із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів та заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
   
   Підпунктом 162.1.1 п.162.1 ст.162 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
   
   Відповідно до п. 163.1 ст.163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
   
   Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст.164 ПКУ).
   
   Пунктом 164.2 статті 164 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.
   
   Крім цього, згідно з пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПКУ.
   
   Водночас, пунктом 179.1 ст.179 ПКУ визначено, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПКУ.
   
   Так, відповідно до підпункту «є» пункту 176.1 статті 176 ПКУ (в редакції, що діяла до 01.01.2016р.) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. – 146160 грн.).
   
   Інші оподатковувані доходи, що були нараховані (виплачені, надані) платникам податку, ніж зазначені в абзаці першому цього підпункту, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, що декларується згідно з цим підпунктом.
   
   При цьому, відповідно до ст. 21 глави 3 КзПП України від 10 грудня 1971 року N 322-VIII із змінами та доповненнями, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
   
   Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 626 «Цивільного кодексу України» від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
   
   Так, цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.
   
   Згідно з нормами глави 58 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
   
   Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
   
   Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцію.
   
   Таким чином, договори оренди нерухомого майна відносяться до договорів цивільно-правового характеру.
   
   Однак, предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об’єкти цивільних прав.
   
   Так, згідно статті 760 ЦКУ предметом договору оренди може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ), а відповідно до статті 901 ЦКУ предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.
   
   Отже, договір найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг.
   
   При цьому, порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено статтею 179 ПКУ, зокрема, згідно пп.«б» п.179.4 ст.179 ПКУ платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації в інших випадках, визначених цим розділом.
   
   Так, особливості нарахування (виплати) та оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) регулюється пп.170.1 ст.170 ПКУ.
   
   Відповідно до п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170 ПКУ податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
   
   При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
   
   Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст.170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п.170.1.1 п.170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
   
   При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.
   
   Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
   
   Отже, якщо фізична особа протягом звітного року отримувала доходи у вигляді заробітної плати від одного роботодавця, а також доходи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) від податкових агентів, незалежно від їх кількості, то у такої особи не виникає обов’язку, щодо подання річної декларації про майновий стан і доходи.
   
   Разом з тим, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
   
   При цьому, відповідно до абз. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.
   
   Крім того, необхідно відмітити, що пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ визначено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
   
   
   
   Заступник начальника

В.С. Варгіч