Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • О применении пени за нарушение законодательно установленных сроков расчетов в сфере внешнеэкономической деятельности при выполнении договоров комиссии

О применении пени за нарушение законодательно установленных сроков расчетов в сфере внешнеэкономической деятельности при выполнении договоров комиссии



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
   
   ЛИСТ
   
   від 25.07.2016 р. № 4244/10/20-40-14-04-10

   
   
   Згідно ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 185): Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
   
   Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті».
   
   Відповідно до статті 4 Закону 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
   
   Згідно п. 1 ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
   
   Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (п.1 ст.1014 ЦКУ).
   
   За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору (п.2 ст.1016 ЦКУ).
   
   У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов’язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи (п.4 ст.1016 ЦКУ).
   
   Враховуючи викладене, відповідальність, передбачена ст.4 Закону №185 за порушення термінів розрахунків, встановлених ст.1 і 2 Закону №185, при виконанні договорів комісії покладається на сторону договору, яка набуває права і стає зобов’язаною за зовнішньоекономічним договором, укладеним з третьою особою, тобто комісіонером.
   
   Така сама позиція викладена і у листі Державної податкової адміністрації від 21.02.2002 № 1151/6/23-5315 «Про відповідальність при виконанні договорів комісії».
   
   При укладанні договорів комісії в операціях зовнішньоекономічної діяльності комісіонер, який є суб`єктом ЗЕД, укладає договір з нерезидентом від свого імені, зазначає у договорі свої банківські реквізити (рахунок в іноземній валюті), на які буде надходити валютна виручка від нерезидента.
   
   Згідно Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 у графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).
   
   Закон №185 з основним законодавчим актом, який передбачає відповідальність резидентів – суб`єктів ЗЕД за порушення розрахунків у даній сфері.
   
   Національний банк України в листі від 18.06.2001 за № 28-313/2452-3648 повідомив, зокрема, про наступне:
   
   У разі якщо по договору комісії резидент виступає комітентом, а другий резидент – комісіонером, відповідальність за порушення строків розрахунків, передбачених Законом № 185, покладена на комісіонера.
   
   Відповідно до п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», із змінами та доповненнями, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і термін декларування встановлюється Національним Банком України.
   
   Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, щоквартально повинні здійснювати декларування наявності валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
   
   Враховуючи викладене, Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, подають лише ті суб`єкти підприємницької діяльності, які мають валютні цінності та майно за межами України.
   
   Акцентуємо Вашу увагу, що дана податкова консультація надана з урахуванням листів Державної податкової адміністрації від 21.02.2002 № 1151/6/23-5315 та Національного банку України від 18.06.2001 № 28-313/2452-3648, які є чинними станом на 22.07.2016.
   
   Крім того, зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового Кодексу України дана податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно ТОВ «***».
   
   
   
   Заступник начальника
Б.О. Хачатурян

   

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления