USD26.759
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • О применении процедуры налогового компромисса

О применении процедуры налогового компромисса



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 18.04.2016 р. № 8655/6/99-99-19-02-02-15

   
   
   Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо застосування процедури податкового компромісу та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
   
   Питання щодо розуміння досягнення податкового компромісу та питання стосовно можливого впливу на розмір податкових зобов`язань контрагентів, за
   
   умови уточнення платником податків податкових зобов`язань шляхом подання уточнюючого розрахунку, в рамках застосування податкового компромісу, врегульовуються Законом України від 25 грудня 2014 року № 63-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу”, Методичними рекомендаціями щодо особливостей уточнення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затвердженими наказом ДФС від 17.01.2015 № 13.
   
   Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу.
   
   Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування).
   
   Під заниженням податкових зобов'язань для цілей застосування Методичних рекомендацій слід розуміти неправомірне формування платником податків даних податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов'язань.
   
   Під строками давності згідно із статтею 102 Кодексу розуміється визначення грошових зобов'язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання.
   
   Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу мав право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
   
   Водночас порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій звітності, визначено п. 50.1 ст. 50 Кодексу.
   
   Відповідно до п. 4 підрозділу 92 розділу XX Кодексу уточнення платником податків податкових зобов'язань шляхом подання уточнюючого розрахунку згідно із цим підрозділом не впливає на розмір податкових зобов'язань його контрагентів.
   

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления