О включении в состав расходов сумм арендной платы за земельный участок, право пользования которым предоставлен городским советом

   
   Державна фіскальна служба України розглянула лист <...> щодо включення до складу витрат сум орендної плати за земельну ділянку, право користування якою надано міською радою, і повідомляє таке.
   
   Відповідно до пп. 138.10.4 ст. 138 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), інші операційні витрати, які у складі інших витрат враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства, включають, зокрема, суми нарахованих податків та зборів, установлених Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених Кодексом), за винятком податків та зборів, передбачених пп. 139.1.6 і 139.1.10 ст. 139 Кодексу.
   
   Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до витрат (пп. 139.1.9 ст. 139 Кодексу).
   
   Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі - орендна плата) (пп. 14.1.147 ст. 14 Кодексу).
   
   При цьому орендна плата - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 ст. 14 Кодексу).
   
   Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу). Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 Кодексу).
   
   Відповідно до ст. 1 Закону України від 06.10.98 р. N 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон N 161) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
   
   Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом N 161 та іншими законами України і договором оренди землі (ст. 6 Закону N 161).
   
   Згідно зі ст. 125, 126 Земельного кодексу України, зі змінами та доповненнями, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
   
   Тобто платник податку може включати до складу інших операційних витрат орендні платежі за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності лише після державної реєстрації права оренди такої земельної ділянки.
   
   Разом з цим, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.6 ст. 287 Кодексу).
   
   Особа, яка набула право власності на будівлю, споруду (її частину), до отримання права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності (державної реєстрації права оренди земельної ділянки) повинна відповідно до вимог п. 287.6 ст. 287 Кодексу сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташована така будівля, споруда (її частина), з урахуванням прибудинкової території.
   
   Перший заступник Голови
   

В. Хоменко