Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • О возврате суммы возвратной финансовой помощи учредителю с учетом курсовой разницы

О возврате суммы возвратной финансовой помощи учредителю с учетом курсовой разницы



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 18.04.2016 р. № 8645/6/99-99-19-02-02-15

   
   
   Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги засновнику з урахуванням курсової різниці та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
   
   Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
   
   При цьому поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
   
    Правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046 - 1053 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
   
   Зокрема, ст. 1046 ЦКУ встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
   
    Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
   
    Відповідно до ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
   
   Згідно зі ст. 533 ЦКУ грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
   
   Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ якого платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує, зокрема, доходи з джерела їх походження в Україні.
   
   Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
   
   Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено підпунктами 164.2.1 - 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до цього переліку відповідно до п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
   
   Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
   
   Враховуючи викладене, якщо сума поворотної фінансової допомоги, яка відповідно до умов договору визначена у національній валюті, повертається фізичній особі (засновнику) у такій самій сумі, то сума допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
   
   При цьому, якщо сума повернутої фінансової допомоги перевищує розмір основної суми допомоги, яка визначена умовами договору, то суму такого перевищення слід розглядати як інші доходи платника податку відповідно до п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 Кодексу, які оподатковуються на загальних підставах.
   
   Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
   
   При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
   
   Крім того, відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
   
   Відповідно до п.п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку, зокрема отримував доходи від податкових агентів, які згідно з IV розділом ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, та/або виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом ПКУ.
   
   Щодо оподаткування податком на прибуток.
   
   Відповідно до положень п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
   
   Згідно з п.18 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу за операціями, по яких витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об'єкта оподаткування сума коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 1 січня 2015 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування.
   
   Отже, починаючи з 01.01.2015, проводиться зменшення фінансового результату до оподаткування на суму поверненої поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку до 01.01.2015 від осіб, які не є платниками податку на прибуток, та включеної до складу доходів при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до цієї дати.
   

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления