Об обложении налогом на прибыль и налогом на добавленную стоимость операций по договорам управления имуществом

   
   
   
   Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій за договорами управління майном і повідомляє наступне.
   
   Правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року N 435-IV, із змінами та доповненнями (далі: ЦКУ).
   
   Згідно п.1 ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
   
   Пунктом 3 статті 1030 ЦКУ встановлено, що майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.
   
   При цьому, п.5 ст. 1033 ЦКУ визначено, що Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. А сам договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.
   
   Пунктом 1.7 розділу I «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N1588 "Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів", зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України14 травня 2014 р. за N 503/25280, (Далі: Порядок) визначено, що управитель майна це - особа (в розумінні підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі: ПКУ), для цілей оподаткування розділу V ПКУ, крім осіб, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ), яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
   
   Договори управління майном на території України без створення юридичних осіб, за якими здійснюються операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ (крім договорів, на які поширюються норми другого речення абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ) повинні перебувати на обліку в контролюючих органах.
   
   Взяття на облік в контролюючому органі договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік як платника податків відповідного управителя майна. Підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених пунктом 4.7 розділу IV Порядку (для договору управління майном).
   
   Після взяття на облік договорів управління майном відомості про них включаються до Реєстру договорів управління майном.
   
   При взятті на облік договорів управління майном згідно з вищевказаним Порядком місцеві податкові органи надають управителям майна Реєстраційний (обліковий) номер платника податків. При цьому, управителю майна за декількома договорами управління майном податковий номер видається на кожний із зазначених договорів (угод) при взятті їх на облік згідно з Порядком.
   
   Щодо оподаткування податком на прибуток операцій за договорами управління майном, розділом III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ в редакції закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015, передбачено розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ. При цьому, діюча редакція розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку - управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток. Тобто починаючи з 01.01.2015 розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ.
   
    Одночасно, п.6 ст.137 ПКУ передбачено, що податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ щодо об'єктів нежитлової нерухомості. При цьому, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.
   
   Враховуючи, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, то право на зменшення нарахованої суми податку на прибуток згідно п.6 ст.137 ПКУ мають лише власники (установники управління) такого майна.
   
   Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій за договорами управління майном, то для цілей оподаткування платником цього податку є особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном (пп. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ).
   
   Пунктом 185.1 ст. 185 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
   
   При цьому операції з надання товарів у межах договорів довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари та не пов'язані з купівлею чи продажем таких товарів, не вважаються постачанням товарів (пп. 14.1.191 та пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
   
   Враховуючи вищевикладене, операції з передачі та повернення майна в межах договору управління майном, які не передбачають передачі прав власності на таке майно, ПДВ не оподатковуються.
   
   Щодо операцій по управлінню майном, які здійснюються управителем за плату та в інтересах установника управління в межах договору управління майном, є операцією з поставки товарів/послуг, що оподатковується ПДВ на загальних підставах (за основною ставкою).
   
   
   
   Заступник начальника

А.Б.Бондаренко