Отключить рекламу
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Об отражении безнадежной дебиторской задолженности

Об отражении безнадежной дебиторской задолженности



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ
   
   ЛИСТ
   
   від 08.04.2016 р. № 8482/10/26-15-12-05-11

   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист «_», щодо відображення безнадійної дебіторської заборгованості, та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
   
   а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
   
   б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
   
   в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
   
   г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;
   
   ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
   
   д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;
   
   е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
   
   є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
   
   ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
   
   з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.
   
   Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. ПКУ, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
   
   Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 № 237 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 237).
   
   Відповідно до п. 4 Наказу № 237, безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
   
   Статтею 6 Господарського процесуального кодексу України від 6 листопада 1991 року № 1798-XII, із змінами і доповненнями (далі – ГПКУ), визначено порядок пред’явлення претензії підприємствами та організаціями, при порушенні їх майнових прав і законних інтересів.
   
   Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією (абз. 2 ст.6 ГПКУ).
   
   Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ), позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою прав про захист свого цивільного права або інтересу.
   
   Статтею 264 ЦКУ, зокрема встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
   
   Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
   
   Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
   
   Отже, у разі, якщо дебітор вчиняє дії, що свідчать про визнання свого боргу (підписання акту звірення взаємних розрахунків), то перебіг позовної давності переривається.
   
   Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).
   
   Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ст.258 ЦКУ).
   
   Враховуючи вищевикладене, у разі, якщо у підприємства рахується дебіторська заборгованість, то після закінчення терміну позовної давності або після банкрутства чи ліквідації боржника така заборгованість є безнадійною та підлягає списанню.
   
   Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
   
   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.
   
   Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
   
   
   
   Заступник начальника
Е.М.Пруднікава

   
   

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления