USD27.071
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Об учете основных средств

Об учете основных средств



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВП
   
   ЛИСТ
   
   від 21.04.2016 р. № 8879/10/28-10-01-3-11
   
   Про надання роз’яснення

   
   
   
   Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з ОВП розглянуло лист «…» та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Відповідно до пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) амортизація це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
   
   Законом України від 17 липня 2015 року N 655-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" (далі - Закон N 655) змінено граничну вартість матеріальних активів, які можуть бути віднесені до основних засобів при здійсненні податкового обліку.
   
   Згідно з пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу з 01.09.2015 (дата набрання чинності Законом N 655) до основних засобів можуть бути віднесені матеріальні активи, призначені для використання в господарській діяльності, з терміном корисного використання більше одного року з дати введення в експлуатацію та вартістю, яка перевищує 6000 гривень.
   
   При цьому основними засобами є матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
   
   Згідно з п. 2. ст. 1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджено Наказом міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561 (далі – Наказ № 561) - основними засобами вважаються матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
   
   Згідно з п. 11. ст. 3 Наказу № 561 основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з таких витрат:
   
   - суми, що сплачують постачальникам і підрядникам за устаткування, інструмент, інвентар та інші необоротні активи, за виконані проектно-вишукувальні і будівельно-монтажні роботи (без непрямих податків);
   
   - реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
   
   - суми ввізного мита;
   
   - суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (будівництвом) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
   
   - витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
   
   - витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження і пуск основних засобів. Первісна вартість об'єкта основних засобів збільшується на попередньо оцінену суму витрат на демонтаж, переміщення об'єкта та відновлення території, на якій він розташований, у випадках та порядку, визначеному законодавством, зокрема на суму оцінених витрат на рекультивацію порушених земельних ділянок шляхом створення забезпечення;
   
   - інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
   
   Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати").
   
   Пунктом 13 ст. 3 Наказу №561 визначено, що первісною вартістю безоплатно отриманих основних засобів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, зазначених у пункті 11 цього Наказу. На справедливу вартість безоплатно отриманих об'єктів основних засобів збільшується сальдо додаткового капіталу.
   
   Пунктом 23 ст. 5 Наказу № 561 визначено, що об'єктом амортизації є первісна або переоцінена вартість, яка амортизується (крім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій), зменшена на їх ліквідаційну вартість.
   
   Згідно з пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, пп. 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.
   
   Нормативним документом, що регламентує облік основних засобів, а також їх відображення у міжнародній фінансовій звітності є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» від 01.01.2014, відповідно до якого для визначення об’єкта основних засобів не застосовується вартісний критерій, передбачене групування основних засобів за класами відповідно до облікової політики підприємства та відсутнє поняття щодо малоцінних необоротних матеріальних активів.
   
   Зокрема, згідно з п. 6 МСБО 16 основні засоби - це матеріальні об’єкти, що їх:
   
   а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей;
   
   б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду
   
   Разом з цим, у пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку.
   
   Враховуючи зазначене, платник податку, який веде бухгалтерський облік відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, при розрахунку амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 Кодексу повинен здійснювати нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, зокрема з урахуванням груп та мінімально допустимих строків амортизації, визначених у пп. 138.3.3, 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, та за методами нарахування амортизації, передбаченими Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, крім «виробничого» методу. З урахуванням п. 27 П(С)БО 7 амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100 відсотків його вартості.
   

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления