USD27.071
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Об уплате налогов налоговыми агентами

Об уплате налогов налоговыми агентами



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ
   
   ЛИСТ
   
   від 09.02.2016 р. № 2588/10/26-15-12-04-12

   
   
   Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
   
   Підпунктом 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» для Розділу IV ПКУ вживається у значенні, визначеному Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі – ГКУ).
   
   Згідно з ст. 55 ГКУ суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
   
   Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
   
   Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами.
   
   При цьому, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
   
   Водночас, при створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів, питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
   
   Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).
   
   Відповідно до ст. 64 БКУ податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку на доходи фізичних осіб, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
   
   Підпунктом 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
   
   У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
   
   Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок на доходи фізичних осіб відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на доходи фізичних осіб на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
   
   Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
   
   Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
   
   Враховуючи викладене вище, податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в тих регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб'єкта господарювання.
   
   Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
   
   У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
   
   Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок №4).
   
   Окремого порядку подання копій податкового розрахунку за ф. 1ДФ даним Порядком не встановлено.
   
   При цьому, податкова звітність подається платником податку до контролюючих органів згідно з ст. 49 ПКУ.
   
   Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
   
   а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
   
   б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
   
   в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
   
   Згідно з п. 2.3 розд. II Порядку № 4 податковий розрахунок подається податковими агентами в один із таких способів:
   
   засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента у порядку, визначеному законодавством;
   
   на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;
   
   на паперовому носії, якщо кількість рядків у податковому розрахунку не перевищує десяти.
   
   Враховуючи викладене вище, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, то податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу у порядку, встановленому пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ.
   
   Також повідомляємо, що відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
   
   Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати.
   
   Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
   
   Разом з цим Законом України від 02 березня 2015 року № 211-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який набрав чинності з 13 березня 2015 року, п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ доповнено п.п. 1.7, відповідного до якого звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.
   
   Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
   
   Одночасно повідомляємо, що оскільки військовий збір зараховується до Державного бюджету України, зазначена в абз. 2 п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ норма не може бути виконана для військового збору.
   
   Таким чином юридичні особи перераховують військовий збір за не уповноважені відокремлені підрозділи до бюджету за своїм місцезнаходженням.
   
   Крім того, відповідно до п.п. 1.6 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб.
   
   Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
   
   Одночасно повідомляємо, що відповідно до п. 133.1 ст. 133 розд. ІІІ ПКУ, платниками податку на прибуток – резидентами, зокрема, є суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
   
   Згідно з п. 49.1 ст.49 ПКУ, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
   
   Отже, структурний підрозділ підприємства не є окремим платником з податку на прибуток. Податкова декларація з податку на прибуток підприємства подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку (юридична особа). Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємства встановлено розд. ІІІ ПКУ.
   
   
   
   Заступник начальника
В.С.Варгіч

   

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления