Относительно места поставки инжиниринговых услуг

   
   Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення «» щодо постачання інжинірингових послуг і в межах своїх повноважень повідомляє.
   
   Відповідно до пункту 185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), об‘єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
   
   Статтею 186 розділу V Кодексу визначається місце постачання товарів та послуг. Правила визначення місця постачання послуг встановлені пунктами 186.2, 186.3 та 186.4 статті 186 розділу V Кодексу.
   
   Місцем постачання послуг, перерахованих в пункті 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб‘єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
   
   Таким чином, місцем постачання платником податку перерахованих у цьому пункті послуг визначається місце реєстрації як суб‘єкта господарювання (місце постійного чи переважного проживання) особи, що є їх замовником (покупцем).
   
   Якщо замовником таких послуг є нерезидент України, який не має в Україні постійного представництва, місце постачання таких послуг знаходитиметься поза межами митної території України, і обсяг таких послуг не включатиметься до об‘єкта оподаткування на підставі підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу. Якщо постачання таких послуг здійснюється на замовлення резидента України нерезидентом, або ж платником податку – резидентом, місцем постачання таких послуг буде митна територія України, і обсяг таких послуг підлягатиме оподаткуванню згідно з правилами, визначеними відповідними статтями розділу V Кодексу.
   
   У підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу визначені такі види послуг: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.
   
   Враховуючи викладене, а також те, що згідно з Кодексом платники податку зобов‘язані самостійно декларувати свої податкові зобов‘язання (стаття 36 розділу V Кодексу), платники податку повинні самостійно визначати і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом. При цьому, зважаючи на те, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку: превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Також слід врахувати умови, вказані в договорі про надання тієї чи іншої послуги, наявність у платника податку – виконавця послуги працівників відповідних кваліфікацій, відповідних основних фондів, дозволів, ліцензій тощо, та результати виконання послуг (акти, висновки, звіти чи інші документи, які відображають результат їх виконання).
   
   Так, наприклад, консультаційна послуга може надаватись виключно з тих питань, які стосуються діяльності платника, яким надається консультація, а представник платника податку, який надає консультацію повинен мати відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень, про що має бути вказана відповідна інформація в консультаційному висновку, а до інженерних послуг може бути віднесена лише певна частина інжинірингових послуг, що можуть надаватися виключно спеціалістами, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень інженера.
   
   З метою отримання конкретної відповіді на запитання щодо порядку оподаткування ПДВ операцій, визначених у пункті 186.3 статті 186 Кодексу, платнику податку необхідно звернутися до контролюючого органу за місцем реєстрації з наданням відповідних документів.
   
   Крім того, звертаємо увагу, що згідно із статтею 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   В. о. заступника начальника

Е.М. Пруднікова