Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


  • Относительно обложения НДФЛ и начисления и удержания ЕСВ с сумм среднего заработка работника, призванного на военную службу по призыву по мобилизации, на особый период, которые до мобилизации работали у физических лиц - предпринимателей

Относительно обложения НДФЛ и начисления и удержания ЕСВ с сумм среднего заработка работника, призванного на военную службу по призыву по мобилизации, на особый период, которые до мобилизации работали у физических лиц - предпринимателей



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
    ЛИСТ
   
    від 29.10.2015 p. № 10130/К/99-99-17-03-03-14

   Державна фіскальна служба Україна розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і нарахування та утримання єдиного внеску з сум середнього заробітку працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які до мобілізації працювали у фізичних осіб – підприємців, і в межах компетенції повідомляє таке.
   
   Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
   
    Крім того, Податковим кодексом України (далі – Кодекс) визначено функції контролюючих органів, зокрема, п. 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають податкові консультації відповідно до норм Кодексу.
   
    Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
   
   Згідно з п. 52.5 ст. 52 Кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
   
    Частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено, що за працівниками, зокрема призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
   
   Відповідно до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 105), який визначає механізм виплати зазначеної компенсації за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».
   
   Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики (п. 2 Порядку № 105).
   
   Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (далі – Положення), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці та соціальної політики, трудових відносин, соціального захисту.
   
   Мінсоцполітики відповідно до покладених завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз'яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (п.п. 103 п. 4 Положення).
   
   Отже, питання щодо виплати середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які працюють у фізичної особи – підприємця, а також виплати таким працівникам компенсацій з бюджету у межах середнього заробітку, не належить до компетенції ДФС, а знаходиться у правовому полі Мінсоцполітики.
   
   Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
   
   Крім того, згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону України від 08 липня
   2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
   
   Водночас п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
   
   Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.
   
   Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
   
   Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом № 108.
   
   Таким чином, з метою оподаткування доходи, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді суми середнього заробітку та компенсаційної виплати
    з бюджету у межах середнього заробітку, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.
   
   Враховуючи зазначене, у разі нарахування (виплати, надання) роботодавцем (фізичною особою – підприємцем) суми середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вказаний дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб і є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
   
   Одночасно слід зазначити, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу).
   
   Відповідно до п. 177.7 ст. 177 Кодексу фізична особа – підприємець вважається податковим агентом працівника – фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.
   
   
   Голова
Р.М. Насіров

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям