Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно общественного обсуждения проекта постановления Кабинета Министров Украины «О внесении изменений в Порядок электронного администрирования налога на добавленную стоимость»

Относительно общественного обсуждения проекта постановления Кабинета Министров Украины «О внесении изменений в Порядок электронного администрирования налога на добавленную стоимость»



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 23.04.2015 р. № 8624/6/99-99-19-03-01-15
   
   Щодо громадського обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість»

   На виконання доручення Кабінету Міністрів України <…>, відповідно до листів Міністерства фінансів України <…> Державна фіскальна служба України розглянула лист Громадської ради при Головному управлінні ДФС у м. Києві <…> щодо громадського обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - проект постанови) та повідомляє.
   
   Вказаний проект постанови розроблено у зв’язку з прийняттям Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71) з метою приведення положень постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом № 71, зокрема до:
   
   пункту 2001.6 статті 2001 Кодексу;
   
   пунктів 33-35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
   
   Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04 лютого 2015 року № 82 «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість», яка набрала чинності 07.03.2015.
   
   Щодо відстрочення введення з 1 липня 2015 року положень проекту постанови, пов’язаних із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
   
   Відповідно до Кодексу система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно:
   
   з 1 лютого до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;
   
   з 1 липня 2015 року - на постійній основі.
   
   Основними відмінностями функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість у вказані періоди є те, що протягом тестового режиму:
   
   реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється без застосування обмеження сумою, визначеною відповідно до пункту 2001.З статті 2001 Кодексу, тобто за відсутності «вхідних» податкових накладних, сплати ПДВ на митниці та без необхідності поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ;
   
   не застосовується штраф у розмірі 10 відс. суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, за порушення платниками податку до 15 днів терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до них в ЄРПН.
   
   Одночасно повідомляємо, що внесення змін до правил системи електронного адміністрування податку на додану вартість можливе лише шляхом внесення змін до Кодексу.
   
   Щодо упередження самостійного внесення посадовими особами ДФС змін в автоматизовану систему співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов’язань платника податку на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення.
   
   Постановою Верховного Суду України від 09.12.2014 у справі за позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Миколаївській області про визнання протиправними бездіяльності і дій та зобов'язання вчинити дії, заяву ДПІ задоволено, постанову Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
   
   Задовольняючи заяву ДПІ, Верховний Суд України зазначив таке: «суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 13 грудня 2012 року по 10 січня 2013 року ДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку, на підставі якої складено акт від 17 січня 2013 та на його підставі внесено інформацію щодо непідтвердження доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, до автоматизованих систем «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та «Аудит».
   
   Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.
   
   Включення суб’єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
   
   Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Кодексу колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку».
   
   Щодо виключно електронної форми податкової накладної та допустимості вказаного доказу у судових справах.
   
   Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
   
   Відповідно до статті 49 КАС особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
   
   Частиною першою статті 69 КАС визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів,
   
   У свою чергу, статтею 86 КАС встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
   
   Таким чином, право відхиляти доказ у справі належить виключно судді, який розглядає справу.
   
   Водночас інформуємо, що відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, та Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, формування єдиної державної податкової політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також внесення пропозицій щодо удосконалення, зокрема, податкового законодавства на розгляд Кабінету Міністрів України здійснюється Міністерством фінансів України.
   
   В.о. Голови
   
М. В. Мокляк

Отключить рекламу
В СВЕЖЕМ ВЫПУСКЕ ЖУРНАЛА
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться