Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно определения объекта налогообложения НДФЛ в случае реализации залогового имущества ломбардом и порядок налогообложения операций по продаже такого имущества за границу иностранным юридическим лицам

Относительно определения объекта налогообложения НДФЛ в случае реализации залогового имущества ломбардом и порядок налогообложения операций по продаже такого имущества за границу иностранным юридическим лицам



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
    ЛИСТ
   
    від 20.10.2015 р. № 22128/6/99-99-17-03-03-14

   Державна фіскальна служба Україна розглянула лист .... щодо визначення об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у разі реалізації заставного майна ломбардом і порядок оподаткування операцій з продажу такого майна закордон іноземним юридичним особам та в межах компетенції повідомляє таке.
   
    Відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та з метою запровадження єдиних умов та правил здійснення діяльності з надання фінансових послуг ломбардами, запровадження вимог до ломбарду як фінансової установи, установлення критеріїв облікової та реєструючої системи ломбарду, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України розпорядженням від 26 квітня 2005 року № 3981 затвердила Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 травня 2005 року за № 565/10845 (далі - Положення).
   
    Пунктом 1.2 Положення зазначено, що ломбард - це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду.
   
    Ломбардна операція - це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (п.п. 14.1.100 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
   
   Поняття «застава» визначено у ст. 572 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» (далі – Закон № 2654), яке включає в себе те, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
   
    Застава виникає на підставі, зокрема, договору (п. 1 ст. 574 ЦКУ).
   
    Відповідно до ст. 20 Закону № 2654 та ст. 589 ЦКУ у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
   
    При цьому, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю (ст. 25 Закону № 2654).
   
    Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту (позики), що отримується платником податку (протягом строку договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.
   
    Отже, протягом строку дії договору основна сума кредиту, отриманого платником податку від ломбарду, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
   
    Разом з тим у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому доходом платника податку є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до ст. 25 Закону № 2654.
   
   Щодо оподаткування операцій з вивезення за межі митної території України виробів та брухту з дорогоцінних металів, набутих <……> у власність на підставі договорів застави.
   
   Згідно з інформаційними базами даних ДФС станом на 15.10.2015 <……> не є зареєстрованим платником ПДВ.
   
   Водночас інформуємо, що порядок оподаткування податком на додану вартість операцій платників ПДВ з вивезення товарів за межі митної території України, а саме об’єкт оподаткування податком на додану вартість, база оподаткування податком, дата визначення податкових зобов’язань з податку та ставки податку визначено стст. 185, 187, 188, 193, 195, 206 розділу V ПКУ.
   
   Крім того, ст. 134 ПКУ у редакції, чинній з 1 січня 2015 року, визначено, що об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
   
   Таким чином, податкові зобов’язання з податку на прибуток визначаються, виходячи з бухгалтерського фінансового результату, відкоригованого на різниці, сформовані відповідно до положень ПКУ.
   
   
   Голова
Р.М. Насіров

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться