Относительно особенностей проведения операций с недвижимым имуществом, расположенным в СЭЗ «Крым»

   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист «» щодо особливостей проведення операцій з нерухомим майном, що розташоване у ВЕЗ «Крим» та в межах компетенції, повідомляє.
   
   Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. № 1207-VII сухопутна територія АР Крим та м. Севастополя, внутрішні води України цих територій визначено тимчасово окупованою територією України, яка є її невід'ємною частиною і на яку поширюється дія Конституції та законів України.
   
   В той же час, відповідно до вимог частини 1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 № 1636-VII (далі - Закон № 1636), під час тимчасової окупації податок на прибуток підприємств не справляється з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об'єктів оподаткування (в тому числі об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.
   
   При цьому будь-які доходи з джерелом їхнього походження з території ВЕЗ «Крим», одержані фізичною, юридичною особами, прирівняними до резидентів, оподатковуються за правилами, встановленими для іноземних доходів (частина 7 п. 12.3 ст. 12 Закону № 1636).
   
   Відповідно до пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
   
   Щодо обов’язковості проведення оцінки при здійсненні операції продажу нерухомого майна на території ВЕЗ «Крим» слід зауважити наступне.
   
   Випадки проведення оцінки майна передбачені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III (далі – Закон №2658), статтею 7 якого передбачено:
   
   Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
   
   Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:
   
   створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;
   
   реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);
   
   виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);
   
   визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;
   
   приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;
   
   переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;
   
   оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою;
   
   визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;
   
   в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.
   
   Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.
   
   Таким чином, згідно із ст. 7 Закону №2658 проведення незалежної оцінки майна при його продажу не є обов’язковою процедурою.
   
   Що стосується встановлення звичайної ціни майна, розташованого на території ВЕЗ «Крим», слід зазначити наступне.
   
   Відповідно до пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 Кодексу звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
   
   У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.
   
   Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
   
   Визначення контрольованих операцій наведено в п.39.2 ст.39 Кодексу, в тому числі визнаються такими операції, що здійснюються виключно із пов’язаними особами – нерезидентами, або із нерезидентами, які сплачують податки на прибуток за меншими ніж в Україні ставками, за умови, що сума здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.
   
   Поряд з цим, кожен конкретний випадок податкових відносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет звернення.
   
   Натомість, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
   
   Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   В.о. заступника начальника

Е.М. Пруднікова