Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно полномочий ГФС применять отдельные санкции

Относительно полномочий ГФС применять отдельные санкции



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 10.11.2014 р. № 9929/7/99-99-10-02-02-17
   
   Щодо повноважень ДФС застосовувати окремі санкції

   Державна фіскальна служба України з метою однакового застосування положень пункту 2 статті 16 Декрету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет) повідомляє таке.
   
   Підпунктом 39 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД.
   
   Водночас статтею 113 Кодексу передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.
   
   Наведена норма в імперативному порядку зобов’язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов’язань за штрафними санкціями платникові податку у разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний контролюючий орган.
   
   Пунктом 3 статті 13 Декрету встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері податкової митної справи, здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України .
   
   Указом Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» (далі - Указ), зокрема пунктами 3, 5, контролюючі органи уповноважено застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету.
   
   Разом з тим відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 07.02.2012 року у справі № 21-904а10, єдиним повноважним органом на застосування міри відповідальності (фінансові санкції) до резидентів та нерезидентів, винних, зокрема, у здійсненні операцій з валютними цінностями без одержання генеральної/індивідуальної ліцензії, є Національний банк України. Положення Указу не підлягають застосуванню, оскільки суперечать обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України, та необґрунтовано створюють протиріччя у правовому регулюванні відносин.
   
   Зазначене також відображено у рішеннях Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013 року № К/9991/53796/12, від 30.05.2013 року № К-23650/10, від 24.09.2014 року № К/9991/20411/11 тощо.
   
   Відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте рішення за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх судів України.
   
   Враховуючи викладене, згідно з правовою позицією Верховного Суду України до повноважень ДФС не віднесено застосування санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 Декрету.
   
   Голова
І. О. Білоус

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться