Относительно порядка определения налоговых обязательств по НДС при осуществлении операций по поставке услуг по хранению готовой продукции в связи с ее несвоевременным вывозом

   
   Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у разі здійснення операцій з постачання послуг із зберігання готової продукції у зв'язку з несвоєчасним її вивезенням та повідомляє.
   
   Як зазначено у зверненні, між підприємством (далі - Продавець) та підприємством (далі - Покупець) було укладено договір на виготовлення продукції (далі - Договір) для Покупця.
   
   Згідно з пунктом 7.3 розділу 7 Договору, якщо строк вивозу готової продукції не дотримується, Покупець сплачує Продавцю за послуги по її зберіганню, починаючи з наступного дня після закінчення встановленого строку з розрахунку 0,5 вдс. від вартості збереженої продукції, без урахування ПДВ, за кожний день зберігання.
   
   Виходячи із умов Договору, Продавець, у разі недотримання Покупцем строку, встановленого для вивезення готової продукції, надає Покупцю послуги із зберігання такої продукції, що підтверджено також рішенням Господарського суду Харківської області.
   
   Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.
   
   Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
   
   До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
   
   Правила визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість встановлено пунктом 187.1 статті 187 ПКУ. Зокрема, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
   
   а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
   
   б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
   
   Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) та статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання має виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - згідно із звичаями ділового обороту або інших вимог, що звичайно висуваються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГКУ, іншими законами або договором.
   
   Враховуючи викладене, операція з надання Покупцю послуги із зберігання готової продукції у зв'язку з несвоєчасним її вивезенням є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а кошти, отримані Продавцем як оплата за вказану послугу, включаються до бази оподаткування податком. При цьому нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за такою операцією відбувається у загальновстановленому порядку за правилами, визначеними пунктом 187.1 статті 187 ПКУ.
   
   Голова
   

Р. М. Насіров