Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно применения положений Соглашения между Правительством Украины и Правительством Китайской Народной Республики об избежании двойного налогообложения

Относительно применения положений Соглашения между Правительством Украины и Правительством Китайской Народной Республики об избежании двойного налогообложения



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ
   
   ЛИСТ
   
   від 07.10.2015 р. N 22819/10/28-10-06-11
   
   Щодо застосування положень Угоди між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про уникнення подвійного оподаткування

   Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Особливості оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначені п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).
   
   Відповідно до пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей п. 141.4 ст. 141 такими доходами є, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
   
   Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
   
   Угода між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі - Угода), підписана 04.12.95 р., ратифікована ВРУ 12.07.96 р., набрала чинності з 18.10.96 р.
   
   Термін "проценти" при використанні в ст. 11 Угоди означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань. Штрафи за несвоєчасну сплату не розглядаються як проценти для цілей цієї статті (п. 4 ст. 11 Угоди).
   
   Згідно з положеннями п. 1 ст. 11 Угоди проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі.
   
   Однак відповідно до положень п. 2 цієї статті такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Договірної Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів.
   
   При цьому слід зауважити, що положення п. 1 і 2 ст. 11 Угоди не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування одержаного доходу у вигляді процентів. Відповідно до положень цих пунктів обидві країни - і країна, що є джерелом доходу, і країна, резидентом якої є особа, що одержує проценти, мають право оподатковувати такий вид доходу.
   
   Відповідно до положень п. 2 ст. 11 Угоди країна, в якій виникають проценти, має право на оподаткування цих процентів, але це право обмежується ставкою 10 % загальної суми процентів.
   
   При цьому відповідно до положень п. 1 ст. 11 Угоди країна резиденції особи, що одержує проценти, також має право на оподаткування таких процентів за ставками свого внутрішнього законодавства, але з урахуванням податку, сплаченого в країні, що є джерелом доходу (ст. 24 "Усунення подвійного оподаткування" Угоди).
   
   Встановлені міжнародною угодою податкові звільнення або зменшення ставки оподаткування забезпечуються за допомогою двох різних способів застосування обмежень: процедури безпосереднього застосування норм Угоди при оподаткуванні у джерела та процедури відшкодування (повернення) сплаченого податку.
   
   Відповідно до першої процедури резидент України, що здійснює на користь нерезидента виплату з доходу з джерелом його походження з України, може безпосередньо застосувати до платежів, що виплачуються, відповідну норму Угоди. Тобто податок з таких платежів буде утриманий під час такої виплати за ставкою, зазначеною в Угоді. Але при цьому треба мати на увазі, що підставою для безпосереднього застосування положень Конвенції при виплаті доходу є наявність на цей момент довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір (у цьому випадку - резидентом Китайської Народної Республіки), що і є підставою для використання переваг Конвенції. За відсутності на момент виплати такої довідки нерезидент підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства України без врахування положень Конвенції.
   
   Якщо податок утриманий без врахування положень Угоди (за відсутності на момент виплати зазначеної вище довідки або з якихось інших причин), але нерезидент має право на оподаткування доходів за ставками, встановленими Конвенцією, може бути застосована процедура відшкодування (повернення) сплаченого податку шляхом повернення різниці між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до умов міжнародного договору.
   
   В Україні застосування зазначених вище процедур регламентоване положеннями ст. 103 Кодексу.
   
   Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).
   
   Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).
   
   Разом з тим, оскільки висновки щодо утримання та сплати податку з доходів нерезидента за кредитними договорами з урахуванням норм міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, висновки щодо оподаткування процентів, що будуть виплачуватись нерезиденту можуть бути надані за результатами вивчення відповідних документів щодо укладених договорів.

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться