Относительно применения ставок земельного налога, установленных решением городского совета

   
   Державна фіскальна служба України розглянула лист [...] щодо застосування ставок земельного податку, встановлених рішенням міської ради [...], та в межах компетенції повідомляє.
   
   Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни до порядку справляння плати за землю, а саме: з 1 січня 2015 року плата за землю належить до місцевих податків (у складі податку на майно), встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування.
   
   Відповідно до підпункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належать, зокрема, встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених Кодексом.
   
   Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 Кодексу).
   
   Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Кодексу).
   
   Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України від 23.07.2010 N 548 та зареєстрованої в Мін'юсті 01.11.2010 за N 1011/18306, землі, які за категорією відносяться до земель історико-культурного призначення, за цільовим призначенням поділяються на розділи та відповідно підрозділи:
   
   для забезпечення охорони об'єктів культурної спадщини;
   
   для розміщення та обслуговування музейних закладів;
   
   для іншого історико-культурного призначення;
   
   для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.
   
   Підтвердження розміру площ земельних ділянок, що перебувають у власності юридичних осіб або у користуванні, розподілу серед власників землі та землекористувачів та розміру нормативної грошової оцінки, яка визначається з урахуванням, зокрема, історико-культурних особливостей місця розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони, здійснюється відповідними територіальними органами Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.
   
   Якщо визначення ставки земельного податку залежить від належності земельної ділянки до території та об'єктів історико-культурного призначення, то для обчислення розміру податкового зобов'язання за земельну ділянку, розташовану за адресою: [...], публічному акціонерному товариству [...] необхідно звернутися:
   
   до територіального органу Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки - для отримання витягу із Державного земельного кадастру про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в якому буде визначено категорію землі за основним цільовим призначенням (землі житлової та громадської забудови або землі історико-культурного призначення);
   
   до [...] міської державної адміністрації - для визначення статусу земельної ділянки згідно з розпорядженням [...].
   
   Відповідно до пункту 4 статті 33 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
   
    Голова
   

Р. М. Насіров