Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно себестоимости добытого природного газа

Относительно себестоимости добытого природного газа



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
    ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ
   
    ЛИСТ
   
   від 09.12.2015 р. № 18579/10/26-15-15-03-11

   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист « » щодо собівартості видобутого природного газу та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
   
   Відповідно до п.1 Наказу Міністерства палива та енергетики від 20.10.2006 № 394 «Про затвердження Методичних положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах з газопостачання та газифікації»:
   
   1.1. Методичні положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) (далі - Положення) за економічними елементами витрат мають рекомендаційний характер для всіх підприємств з експлуатації систем газопостачання і газифікації, що здійснюють виробничу діяльність з транспортування та постачання природного та скрапленого газу (далі - газу) і виконують інші види робіт, послуг.
   
   1.2. Положення застосовуються з метою дотримання єдиного порядку планування (прогнозування), ведення обліку і калькулювання собівартості транспортування та постачання газу, виробництва продукції (послуг) на підприємствах з експлуатації систем газопостачання і газифікації, що здійснюють виробничу діяльність.
   
   1.3. Собівартість виробництва продукції (робіт, послуг) з транспортування та постачання газу є одним з найважливіших показників, що характеризують якісний рівень роботи підприємств з газопостачання та газифікації. Поточні витрати підприємств з газопостачання та газифікації на виробництво продукції (робіт, послуг), на транспортування та постачання газу пов'язані з використанням в процесі виробничої діяльності природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів та інш.
   
   1.4. Перелік включених до собівартості поточних витрат визначено Положенням (стандартом) 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів Україні від 31.12.99 № 318, зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2000 р. № 131, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 19 січня 2000 р. за № 27/4248, та наказом від 25 листопада 2002 р. №989.
   
   1.5. Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), транспортування та постачання природного газу і реалізації скрапленого газу включає:
   
   • прямі матеріальні витрати, тобто вартість сировини, основних матеріалів та інших матеріальних цінностей, використання яких може бути безпосередньо віднесено до конкретного об'єкта витрат або конкретного виду діяльності: постачання (реалізація) газу, його транспортування, інших видів робіт (послуг);
   
   • прямі витрати на оплату праці з відрахуванням на соціальні заходи та інші виплати і заохочення;
   
   • інші прямі витрати, які включають, наприклад, амортизацію, орендну плату, послуги банку, опалення, водопостачання, водовідведення та інші витрати;
   
   • загальні виробничі витрати, які пов'язані з організацією виробництва, розподіляються за видами діяльності за конкретною базою розподілу.
   
   Відповідно до п.11, 12 Положення (стандарт) 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
   
   До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
   
   прямі матеріальні витрати;
   
   прямі витрати на оплату праці;
   
   інші прямі витрати;
   
   змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
   
   Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.
   
   Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
   
   До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).
   
   Таким чином, вартість сировини та матеріалів, в тому числі паливного газу та електроенергії, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, включається до складу прямих матеріальних витрат на виготовлення продукції (газу), тобто розподіляється пропорційно перекачаним обсягам природного газу, що належить учасникам спільної діяльності та « ».
   
   Поряд з цим, відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
   
   Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5 ст. 52 ПКУ).
   
   При цьому, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 3 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV).
   
   Отже, з питання правильності визначення у бухгалтерському обліку собівартості газу доцільно звертатися до Міністерства фінансів України.
   
   Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Заступник начальника
Е.М.Пруднікова

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться