Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно требований к составлению письменного запроса налогоплательщику о предоставлении информации

Относительно требований к составлению письменного запроса налогоплательщику о предоставлении информации



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
    ЛИСТ
   
   від 11.11.2015 р. № 24065/6/99-99-22-04-02-15

   Державна фіскальна служба України розглянула лист про надання податкової консультації щодо вимог до складання письмового запиту платнику податків про надання інформації і повідомляє таке.
   
   Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Щодо порядку дотримання посадовими особами органів державної фіскальної служби вимог чинного законодавства під час складання та направлення запиту на адресу платника податків, у частині наведення підстав для його направлення, періоду за який платнику податків необхідно надати інформацію та її документальне підтвердження, підписання такого запиту, скріплення печаткою слід зазначити таке.
   
   Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст. 73 Кодексу та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 „Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом” (далі – Порядок). Зокрема чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.
   
   Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
   
   Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
   
   1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
   
   2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;
   
   3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
   
   4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
   
   5) у разі проведення зустрічної звірки;
   
   6) в інших випадках, визначених Кодексом.
   
   Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
   
   підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
   
   перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
   
   печатку контролюючого органу.
   
   Отже, посадові особи контролюючих органів повинні направляти платникам податків запити про надання інформації з дотриманням наведених вище вимог.
   
   Щодо права посадових осіб ДФС посилатися у запиті на підставу направлення платникові податків: „вірогідність або встановлення порушення податкового та іншого законодавства”, слід зазначити таке.
   
   Відповідно до частини першої статті 16 Закону України „Про інформацію” податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Кодексом.
   
   Статтею 62 Кодексу визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення контролюючих органів.
   
   Відповідно до статті 71 Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
   
   Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
   
   Таким чином, за наслідками аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДФС, останній виявляє факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи і надсилає платнику запит щодо такої інформації із дотриманням вимог п. 73.3 ст. 73 Кодексу.
   
   Щодо нормативно-правового акта, яким передбачено обов'язок і встановлено порядок обґрунтування платником податків господарських операцій, надання відповіді на запит контролюючого органу, в якому відсутнє чітке та зрозуміле зазначення встановлених порушень законодавства з боку платника податків, слід зазначити таке.
   
   Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено Кодексом).
   
   Лист суб'єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит контролюючого органу, повинен містити номер і дату запиту, на який надається відповідь, та інформацію, що запитується (п. 15 Порядку).
   
   У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому п. 73.3 ст. 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться