Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно уплаты земельного налога за земельные участки, расположенные на территориях историко-культурного, природоохранного, оздоровительного и рекреационного назначения

Относительно уплаты земельного налога за земельные участки, расположенные на территориях историко-культурного, природоохранного, оздоровительного и рекреационного назначения



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
    ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ
   
    ЛИСТ
   
    від 19.10.2015 p. № 15798/10/26-15-15-04-18
   
   Щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, які розташовані на територіях історико-культурного, природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення

   Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення «» щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, які розташовані на територіях історико-культурного, природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до розділу XII Місцеві податки і збори Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).
   
   Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
   
   Згідно із статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
   
   Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
   
   Відповідно до вимог ст. 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
   
   Поряд з цим, ст. 10 Податкового кодексу визначено, що податок на майно в частині плати за землю належить до місцевих податків і зборів.
   
   Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
   
   Згідно пп.12.4.1 п. 12.4 ст.12 Податкового кодексу визначено, що до повноважень міських рад щодо податків та зборів належать, зокрема, встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених Податковим кодексом.
   
   Згідно п.274.1. ст. 274 ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
   
   Законом від 28.12.2014 №71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» не визначено особливих умов оподаткування земельним податком за земельні ділянки, які розташовані на територіях історико-культурного, природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення.
   
   Київською міською радою прийнято рішення від 28.01.2015 № 58/923 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629» та затверджено Положення про плату за землю в м. Києві (далі – Положення).
   
   Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст.12 Податкового кодексу рішення про встановлення місцевих податків та зборів і, зокрема, плати за землю, офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів. В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
   
   У зв’язку з тим, що зазначена вище норма набрала чинності з 1 січня 2015 року і відповідні рішення місцевими радими не приймались, платники земельного податку у 2015 році обчислюють суми податкових зобов’язань з плати за землю із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня 2014 року, з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249 (пп. 12.3.5 ст. 12 Податкового кодексу).
   
   Разом з тим, згідно п.1 ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 N 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
   
   Крім того, зветаємо увагу, що згідно статті 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   В.о. заступника начальника
Е.М. Пруднікова

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться