Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно уплаты земельного налога за земельные участки при отсутствии правоустанавливающих документов на земельный участок и невозможности получения нормативной денежной оценки земельного участка

Относительно уплаты земельного налога за земельные участки при отсутствии правоустанавливающих документов на земельный участок и невозможности получения нормативной денежной оценки земельного участка



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
    ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м.КИЄВІ
   
    ЛИСТ
   
   від 27.10.2015 № 16267/10/26-15-15-04-18

   Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення «» щодо сплати земельного податку за земельні ділянки за умови відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку та неможливості отримання нормативної грошової оцінки земельної ділянки та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до розділу XII Місцеві податки і збори Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс), Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV.
   
   Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
   
   Згідно із статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
   
   Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
   
   Відповідно до статті 271 Податкового кодексу визначено що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації.
   
   Плата за землю сплачується з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Податкового кодексу).
   
   Відповідно до вимог статті 286 Податкового кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
   
   Поряд з цим, для окремих категорій землекористувачів нормами Податкового кодексу визначено умови, за яких вони можуть бути платниками плати за землю. Зокрема, відповідно пункту 287.6 статті 286 Податкового кодексу, при переході права власності на будівлі земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
   
   Проте, згідно пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
   
   Враховуючи вищевикладене, для оформлення документів на земельну ділянку та отримання довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, потрібно звертатись до відповідних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.
   
   В.о. заступника начальника
Е.М. Пруднікова

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться