USD27.071
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Относительно уплаты земельного налога плательщиком единого налога

Относительно уплаты земельного налога плательщиком единого налога



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

   ЛИСТ

   28.04.2016 р. N 10037/10/26-15-12-04-18


   

   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ТОВ ……..щодо сплати земельного податку платником єдиного податку та в межах своїх повноважень повідомляє.

   Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).

   Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

   Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

   Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

   Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

   Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

   Відповідно до вимог статті 286 Податкового кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

   Поряд з цим, для окремих категорій землекористувачів нормами Податкового кодексу визначено умови, за яких вони можуть бути платниками плати за землю. Зокрема, відповідно до пункту 287.6 статті 286 Податкового кодексу, при переході права власності на будівлі земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

   Проте, згідно з пунктом 287.8 статті 287 Податкового кодексу, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

   Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації (стаття 271 Податкового кодексу).

   Згідно рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення, визначається за формулою:

   Цн = Цнм * Пз * Кф * Кл * Кі, де:

   Цн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, в гривнях;

   Цнм – базова вартість одного квадратного метра землі в гривнях в межах конкретної економіко-планувальної зони;

   Пз – площа земельної ділянки в квадратних метрах;

   Кф – коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;

   Кл – узагальнюючий локальний коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (не вище 1,5);

   Кі – коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки на 2016 рік (1,249; 1,433 за 2014, 2015 роки відповідно).

   Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни, зокрема, в частині плати за землю.

   Так, пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу, ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

   Крім цього, відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу міські ради в межах своїх повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

   Ставки податку за земельні ділянки, встановлюються Положенням про плату за землю у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» із змінами (далі – Положення), та розраховуються з урахуванням нормативно – грошової оцінки земельної ділянки.

   Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

   Враховуючи вищезазначене, для отримання витягу (довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та оформлення правовстановлюючих документів на землю ТОВ …… необхідно звернутися до відповідних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.

   Крім цього, слід зазначити, що статтею 36 Податкового кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу.

   Згідно із статтею 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

   Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

   

   

   

   Заступник начальника
Е.М. Пруднікова

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления