Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно включения в расходы сумм возврата финансовой помощи и ремонта объекта аренды

Относительно включения в расходы сумм возврата финансовой помощи и ремонта объекта аренды



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
    ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
   
    ЛИСТ
   
    від 02.10.2015 р. № 1878/10/17-00-15-02-12

   Головне управління ДФС у Рівненській області розглянувши лист з наступних питань повідомляє.
   
   Якщо договір оренди дозволяє орендарю здійснювати ремонт об’єкта оренди, чи відноситься частина або повна вартість таких ремонтів на витрати, якщо вартість ремонту перевищує сукупну вартість основних засобів підприємства?

   Об’єктом оподаткування податком на прибуток резидента згідно п.п. 134.1.1. п. 134.1. статті 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
   
   Для бухгалтерського обліку має значення, як витрати, пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням основних засобів, впливають на майбутні економічні вигоди, очікувані від використання об'єкту.
   
   Так, згідно п. 15 Положення (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, якщо здійснювані витрати направлені на підтримку об'єкту основних засобів в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, то такі витрати відносяться до складу витрат звітного періоду.
   
   Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561).
   
   Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної у п. 7 Методичних рекомендацій № 561 (абзац другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій № 561).
   
   Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (п. 40 Методичних рекомендацій № 561).
   
   Згідно з абзацом першим п. 138.1 та абзацом першим п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та відповідно зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
   
   Таким чином, при визначенні об’єкта оподаткування платник податку - орендар на підставі положень абзацу першого п. 138.1 та абзацу першого п. 138.2 ст. 138 Кодексу має збільшити фінансовий результат на суму амортизації витрат на ремонт/поліпшення об’єктів операційної оренди, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та зменшити фінансовий результат на суму амортизації витрат на ремонт/поліпшення об’єктів операційної оренди, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.
   
   Згідно абз. 8 п.п. 134.1.1. п. 134.1. статті 134 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
   
   Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень ІІІ розділу.
   
   
   Чи включається у витрати фінансова допомога, повернена в 2015 році, яка була попередньо відображена в складі доходів 2014 року?

   
   Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) під поворотною фінансовою допомогою розуміють суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
   
   Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ викладено у новій редакції.
   
   Згідно з п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2015, суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із ПКУ мають пільги з цього податку, при визначенні оподатковуваного прибутку враховувались у складі інших доходів. У разі повернення в наступних звітних податкових періодах такої суми поворотної фінансової допомоги (її частини) особі, яка її надала, такий платник мав збільшити суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини).
   
   Починаючи з 01.01.2015 об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.
   
   Відповідно до п. 18 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за операціями, по яких витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об’єкта оподаткування сума коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 1 січня 2015 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування.
   
   Отже, починаючи з 01.01.2015 проводиться зменшення фінансового результату на суму поверненої поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку до 01.01.2015 від осіб, які не є платниками податку на прибуток або мають пільги з цього податку, та включеної до складу доходу при визначенні об’єкту оподаткування на прибуток до цієї дати.
   
   Одночасно повідомляємо, що роз’яснення щодо застосування норм податкового законодавства розміщені в загальнодоступних інформаційно-довідкових ресурсах ДФС, електронна адреса: zir.minrd.gov.ua.

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться