Щодо реалізації залишків пального

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” (далі – Закон № 909-VII), яким внесено зміни і доповнення до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема розширено перелік підакцизних товарів (підпункт 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу) – до пального віднесено суміші ароматичних вуглеводнів, толуол, ксилоли, вуглеводні ациклічні, інші ефіри прості, антидетонатори, антиоксиданти.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Закону № 909-VII норми про запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального набули чинності з 01.03.2016, зокрема запроваджено:

систему електронного адміністрування реалізації пального, яка забезпечує автоматичний облік обсягів пального в розрізі платників за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (стаття 232 Кодексу);

акцизну накладну, яку платник податків при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (стаття 231 Кодексу).

Система електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, обсягів пального, виробленого на митній території України або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок (пункт 232.1 статті 232 Кодексу). Аналогічні вимоги визначені пунктом 2 Порядку заповнення та подання акта інвентаризації обсягів залишку пального, розробленого відповідно до пункту 9 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 219, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.03.2016 за № 377/28507.

Суб’єкт господарювання зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального 01.03.2016 та подав за основним місцем обліку в електронному вигляді акт інвентаризації обсягів залишку пального станом на 01.03.2016, в якому зазначив залишки пального за кодами згідно з УКТ ЗЕД, які враховувались у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування у СЕАРП.

За результатами фактичної перевірки акта інвентаризації обсягів залишку пального, поданого Товариством, контролюючим органом складено акт, яким встановлено завищені обсяги пального за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, з якого Товариством не сплачено акцизний податок, та проведені відповідні коригування у СЕАРП.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

У разі наявності у платника податку обсягів залишку пального, щодо яких не може бути збільшено показник (∑АНакл), такі обсяги повинні при реалізації пального заноситись у СЕАРП після сплати акцизного податку та оформлення заявок на поповнення обсягу залишку пального в порядку, визначеному пунктом 232.4 статті 232 Кодексу.

Одним із показників формули, за якими відбувається збільшення обсягу пального, що може бути реалізовано платником, є „∑ЗаявкиПоповн” – загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в СЕАРП заявками на поповнення обсягу залишку пального, із списанням з поточного рахунку на електронний рахунок, відкритий платником податку в Казначействі, грошових коштів сплаченого акцизного податку в бюджет, рівних сумі акцизного податку для відповідного обсягу пального.

Отже, СЕАРП поширюється на осіб, які здійснюють реалізацію пального, а тому при здійсненні таких операцій суб’єкт господарювання має бути зареєстрований платником акцизного податку з реалізаціїї пального та подавати податкову звітність.

Щодо питання акцизного складу

Згідно з підпунктом 14.1.6  пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад включає серед іншого приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб’єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Отже, розпорядником акцизного складу є всі особи, які реалізують пальне в Україні, а приміщення, в якому вони провадять свою господарську діяльність з пальним, – акцизний склад.