Про особливості оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (лист ДФС від 27.11.2017 р. № 2714/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 27.11.2017 р. № 2714/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про особливості оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника щодо надання податкової консультації про особливості оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

1. Особливості оподаткування податком на додану вартість послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом.

Відповідно до абзацу "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Статтею 35 Закону України від 05.04.2001 р. N 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон N 2344) визначено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 29 Закону N 2344 органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Так, згідно зі статтею 28 Закону України від 21.05.1997 р. N 280/97 "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги.

Таким чином, базою оподаткування ПДВ послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом міського та приміського сполучення є затверджений уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування тариф, незалежно від того, з якого джерела перевізник отримує кошти за перевезення: безпосередньо від пасажира, з бюджету чи від інших третіх осіб.

При цьому відповідно до підпункту 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

При наданні безпосередньо підприємством пасажирського транспорту в оренду (прокат) такі операції будуть оподатковуватись податком на додану вартість на загальних підставах.

Враховуючи зазначене, дія підпункту 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 ПКУ поширюється на операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі) у разі, якщо послуги з перевезення здійснюються у межах населеного пункту та тарифи на такі перевезення затверджено уповноваженим органом, незалежно від того, за рахунок яких джерел компенсується їх вартість (пасажирами або за рахунок місцевого чи держбюджету).

2. Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств в частині визначення об’єкта оподаткування за договором про надання послуг з перевезення міським пасажирським транспортом пільгових категорій населення.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суми компенсаційних виплат, отриманих за надання послуг з перевезення міським пасажирським транспортом пільгових категорій населення.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Регулятором з питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності є Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, за роз’ясненнями щодо порядку формування доходу на суми компенсаційних виплат, отриманих за надання послуг з перевезення міським пасажирським транспортом пільгових категорій населення у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.