Щодо адміністрування ПДВ при наданні поштовими операторами послуг з обробки міжнародних поштових відправлень в місці міжнародного поштового обміну (лист ДФС від 20.10.2017 р. № 2310/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 20.10.2017 р. № 2310/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно адміністрування ПДВ при наданні поштовими операторами послуг з обробки міжнародних поштових відправлень (далі - МПВ) в місці міжнародного поштового обміну (далі - ММПО) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Підприємства є надання послуг міжнародного поштового зв’язку в рамках країн - учасниць Всесвітнього поштового союзу (далі - ВПС). Країни - учасниці ВПС становлять єдину територію міжнародного поштового обміну та керуються Статутом ВПС, Всесвітньою поштовою конвенцією (далі - Конвенція) та двосторонніми договорами поштових адміністрацій держав - учасниць ВПС.

Перераховані документи визначають специфіку взаєморозрахунків сторін з урахуванням того, що відповідно до статті 13 Конвенції поштові відправлення повинні бути повністю оплачені їх відправником. Тобто, вартість послуг поштового зв’язку, що стягується поштовим оператором з клієнта - відправника поштового відправлення, визначається з урахуванням правил оподаткування зазначених послуг, встановлених в країні, де поштове відправлення приймається від клієнта для відправлення.

При цьому для взаєморозрахунків між поштовими операторами країн - учасниць ВПС встановлені наступні правила:

- якщо обсяги потоків поштової кореспонденції між двома країнами - учасницями ВПС, що обробляються відповідними поштовими операторами, співпадають і дисбаланс за оплатою не виникає, підстав для здійснення розрахунків між поштовими операторами немає;

- якщо обсяги вихідної поштової кореспонденції з країни - учасниці ВПС до України перевищують обсяги поштової кореспонденції, що надходить з України до відповідної країни - учасниці ВПС, здійснюється перерахунок коштів поштовим оператором відповідної держави на користь українського поштового оператора (в даному випадку - на користь Підприємства);

- у разі виникнення зворотної ситуації, коли обсяги вихідної поштової кореспонденції з України до країни - учасниці ВПС перевищують обсяги поштової кореспонденції, що надходить до України з відповідної країни - учасниці ВПС, здійснюється перерахунок коштів українським поштовим оператором (в даному випадку - Підприємством) на користь поштового оператора відповідної держави.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника чи отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Для операцій з надання послуг поштового зв’язку Кодексом не визначено окремих податкових пільг та ставок податку, а тому, відповідно до підпункту "а" пункту 193.1 статті 193 та підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V Кодексу податок на додану вартість становить 20 відсотків та додається до ціни послуги.

Таким чином вартість послуг поштового зв’язку, що надається Підприємством клієнтам - відправникам поштових відправлень з України, підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків.

Стосовно включення до бази оподаткування коштів, що надходять Підприємству від поштових операторів країн - учасниць ВПС, слід враховувати наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до статті 17 Закону України "Про міжнародні договори України" укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід’ємну частину національного законодавства України, при цьому, якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до Законів України від 2 червня 1995 року N 208/95-ВР "Про ратифікацію четвертого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу", від 19 березня 1999 року N 533-ХIV "Про ратифікацію п’ятого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу", та від 29 січня 2001 року N 2856-ІІІ "Про ратифікацію шостого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу", Указів Президента України від 17 березня 1995 року N 236/95, 1 лютого 1999 року N 110/99 "Про затвердження Загального регламенту Всесвітнього поштового союзу, Всесвітньої поштової конвенції та її Заключного протоколу, Угоди про поштові посилки та її Заключного протоколу" та від 12 вересня 2001 року N 813 "Про затвердження Загального регламенту Всесвітнього поштового союзу, Внутрішнього регламенту конгресів, Всесвітньої поштової конвенції та її Заключного протоколу" Україна приєдналася та взяла на себе зобов’язання учасника ВПС.

Як визначено Статутом ВПС, країни, які приймають цей Статут, становлять під найменуванням "Всесвітній поштовий союз" єдину поштову територію для взаємного обміну відправленнями письмової кореспонденції. Всесвітня поштова конвенція, Регламент письмової кореспонденції і Регламент поштових посилок включають загальні правила, що застосовуються до міжнародної поштової служби, а також положення про служби письмової кореспонденції і поштових посилок і є обов'язковими для всіх країн - учасниць ВПС.

Перелік операторів поштового зв’язку України та ММПО, одним з яких є Підприємство, розміщено на сайті ДФС у розділі "Митне оформлення в "Інформації про місця міжнародного поштового обміну операторів та підрозділи митного оформлення (станом на 01.07.2017 р.)".

Відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів Підприємство діє на виконання Конвенції, її Заключного протоколу, Угоди про поштові посилки та її Заключного договору, тобто діє на підставі чинних міжнародних договорів, але не укладає зазначені міжнародні договори: їх стороною є держава Україна, а Підприємство лише виконує їх від імені України в силу спеціальних на те повноважень.

Виходячи із вищенаведеного, а також враховуючи те, що послуга поштового зв’язку, оплачується відправником та на неї нараховуються відповідні податки тим поштовим оператором, який безпосередньо надає відправнику такі послуги та виставляє рахунок на оплату відповідно до чинного законодавства, то кошти, що отримуються Підприємством від іноземного поштового оператора, не розглядаються Кодексом як об'єкт оподаткування податком на додану вартість, оскільки є частиною тарифу, що перерозподіляється за встановленими ВПС правилами, та не збільшують базу оподаткування послуг, що надаються Підприємством.