Щодо деяких питань застосування РРО фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку, які здійснюють діяльність за договорами комісії (лист ДФС від 26.10.2017 р. № 2398/В/99-99-13-01-02-14/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 26.10.2017 р. № 2398/В/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула письмове звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо деяких питань застосування РРО фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку, які здійснюють діяльність за договорами комісії та повідомляє.

Пунктом 1 ст. 1011 Цивільного кодексу визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Водночас згідно із п. 292.4 ст. 292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Отже, доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця буде сума отриманої винагороди повіреного (агента) виключно у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень, застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим і розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи у разі перевищення обсягу доходу 1 млн. грн. зобов'язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.