Щодо дій суб'єкта господарювання в разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та заповнення книги обліку розрахункових операцій в разі використання розрахункових квитанцій (лист ДФС від 12.06.2017 р. № 591/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 12.06.2017 р. № 591/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення здійснює діяльність із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО).

Які дії має виконати суб’єкт господарювання у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та як заповнювати книгу обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) у разі використання розрахункових квитанцій (далі - РК)?

Пунктом 14 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування (далі - ЦСО) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначаємо, що ЦСО - це суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного і післягарантійного ремонту РРО.

Щодо дій власника РРО.

У разі виходу з ладу РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний діяти відповідно до п. 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. N 547 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 р. за N 918/29048).

Зокрема суб’єкт господарювання, який використовує РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язаний у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, коли виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити ЦСО, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований як платник податків.

Пунктом 10 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО, визначено, що на період виходу з ладу РРО або у разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК.

Пунктом 8 розділу 4 глави II Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2017 р. N 547 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 р. за N 920/29050), визначено, що у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони вклеюються у відповідну КОРО.

Записи у розділі 2 КОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.

Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції "службове внесення" та "службова видача" коштів, графи 3, 4 розділу 2 КОРО можна не заповнювати.

Разом з тим, п. 9, 10 та 11 розділу 4 глави II Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО визначено, що:

- у розділі 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються РК, використані під час відключення електроенергії або у період ремонту РРО.

Графи 1 - 4 заповнюються до початку використання РК.

Графи 5 - 7 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

- якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розділі 3 КОРО на РРО здійснюються окремі записи.

При цьому графи 1, 2 заповнюються тільки у перший, а графа 7 - тільки в останній день одного циклу використання РК.

Крім того, на підставі даних РК щодня здійснюються записи у розділі 2 - до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 2 - 7) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії.

У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані у цьому фіскальному чеку.

- у розділі 4 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО.

Графи 1 - 5 заповнює особа, яка здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 - працівник суб’єкта господарювання після відновлення працездатності РРО.

У разі виходу РРО з ладу графи 1, 2 заповнює працівник суб’єкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу.

Після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт.

За потреби виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Пунктом 7 розділу 2 глави III Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО визначено, що сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується у корінець РК з позначкою "службове внесення".

Сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець РК з позначкою "службова видача".

Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання зобов’язаний заповнювати КОРО та РК відповідно до зазначеного алгоритму з дотриманням вимог Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО.

Щодо заповнення графи 3 розділу 2 КОРО "службове внесення" згідно наданого Z-звіт за 31.03.2017 р. повідомляємо, що оскільки у Z-звіті за 31.03.2017 р. відсутній запис про "службове внесення", то відповідно і графа 3 розділу 2 КОРО не заповнюється.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.