Отключить рекламу

при подписке на рассылку
gift_icon
  • Щодо формування витрат фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування, яка здійснює діяльність у сфері пасажирських перевезень (лист ДФС від 14.03.2018 р. № 1009/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Щодо формування витрат фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування, яка здійснює діяльність у сфері пасажирських перевезень (лист ДФС від 14.03.2018 р. № 1009/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.03.2018 р. № 1009/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань формування витрат фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування, яка здійснює діяльність у сфері пасажирських перевезень, та з урахуванням фактично викладених обставин, а також вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє таке.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

До зазначених витрат, зокрема, належать:

обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством (пп. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в п.п 177.4.1 - 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

Відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення, страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб регулює Закон України від 07 березня 1996 року N 85/96-ВР "Про страхування" (зі змінами) (далі - Закон N 85/96).

Перелік видів обов'язкового страхування, які здійснюються в Україні, встановлено ст. 7 Закону N 85/96.

Так, до видів обов’язкового страхування, зокрема відносяться особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, а також страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року N 959 (зі змінами) (далі - Положення N 959).

Відповідно до п. 4 Положення N 959 страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування.

При цьому п. 2 Положення N 959 передбачено, що застрахованими вважаються водії тільки на час обслуговування поїздки.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року N 1961-IV "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (зі змінами) (далі - Закон N 1961).

Статтею 10 Закону N 1961 визначено, що є два види договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності: внутрішній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє виключно на території України, та договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який діє на території країн, зазначених у таких договорах.

Крім того зазначаємо, що експлуатація транспортного засобу без поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, заборонена ст. 21 Закону N 1961 та пп. "ґ" п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. N 1306 (зі змінами).

Враховуючи викладене, договори страхування цивільно-правової відповідальності, а також особисте страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті під час поїздки є обов’язковими видами страхування для власників наземних транспортних засобів, і прямо пов’язані з наданням транспортних послуг у сфері пасажирських перевезень, а отже понесені витрати на їх придбання фізична особа - підприємець може віднести до складу витрат відповідно до п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

Разом з цим звертаємо увагу, оскільки витрати на страхування цивільно- правової відповідальності не можливо безпосередньо пов'язати з отриманням конкретного доходу і враховуючи те, що вони забезпечують одержання економічної вигоди протягом тривалого періоду, то такі витрати включаються до складу витрат фізичної особи - підприємця рівномірно протягом такого періоду.

Зазначаємо, що відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Отключить рекламу
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления