при подписке на рассылку
gift_icon
  • Щодо окремих питань практичного застосування норм податкового законодавства при проведенні бюджетного відшкодування ПДВ (лист ДФС від 26.02.2018 р. № 773/6/99-99-12-03-02-15/ІПК)

Щодо окремих питань практичного застосування норм податкового законодавства при проведенні бюджетного відшкодування ПДВ (лист ДФС від 26.02.2018 р. № 773/6/99-99-12-03-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 26.02.2018 р. № 773/6/99-99-12-03-02-15/ІПК

Щодо окремих питань практичного застосування норм податкового законодавства при проведенні бюджетного відшкодування ПДВ

Державна фіскальна служба України відповідно щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно права платника відмовити у допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість і термінів проведення такої перевірки, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо тривалості проведення документальної виїзної перевірки.

Право, підстави та строки проведення документальної виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість регламентовано пунктом 78.1 статті 78 та пунктом 11 статті 200 Кодексу.

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 Кодексу контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації провести документальну перевірку платника податку.

Тривалість перевірок, визначених у статті 78 Кодексу, регламентовано абзацем першим пункту 82.2 статті 82 Кодексу:

15 робочих днів для великих платників податків;

5 робочих днів для суб’єктів малого підприємництва;

10 робочих днів для інших платників податків.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів (абзац другий пункту 82.2 статті 82 Кодексу).

Належність суб’єктів господарювання до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва, залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності зарік, визначено статтею 55 Господарського кодексу України.

Суб’єктами мікропідприємництва є юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.

Для визначення відповідності критеріям ДФС використовуються дані звітності, поданої платниками податків.

Зокрема, одним із показників, який використовується у чинній нормі є "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку", що відображається у рядку 01 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 137.4 статті 137 Кодексу встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.6 пункт 49.18 статті 49 Кодексу).

При цьому слід зазначити, що для платників податку на прибуток, для яких встановлено податковий (звітний) період - рік, граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік - 1 березня 2018 року.

Щодо права платника відмовити у допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної виїзної перевірки.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних перевірок визначено статтею 81 Кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 81 Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п’ятому цього пункту 1 статті 81 Кодексу, не дозволяється.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления