Щодо окремих положень податкового законодавства України

   
   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло запит про надання письмового роз'яснення окремих положень податкового законодавства України та повідомляє.
   
   Правові відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс). Зокрема, Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
   
   Згідно з п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
   
   Перелік платників, об'єкти та база оподаткування, підакцизні товари та ставки, умови нарахування та сплати акцизного податку визначені Розділом VI Кодексу.
   
   Відповідно до ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку виступають виробники та імпортери пального; особи у яких обсяги реалізації пального перевищують обсяги пального: отриманого від інших платників акцизного податку, ввезеного (імпортованого) на митну територію України, виробленого в Україні, реалізація якого є об'єктом оподаткування; особи, які здійснюють реалізацію пального у роздрібній мережі.
   
   Абзацом другим п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.
   
   Згідно з п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку, до початку здійснення реалізації пального.
   
   Відповідно до ст. 213 Кодексу об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації вироблених в Україні та ввезених в Україну підакцизних товарів, реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
   
   Згідно з п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (у редакції, чинній з 01.01.2016) реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.
   
   Відповідно до п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (далі - Правила № 1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Заправка автомобілів та інших транспортних засобів провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки (далі - ПРК, МРК та ОРК).
   
   Таким чином, фізичний відпуск з автозаправочної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального - це здійснення заправки автомобілів моторним паливом або зрідженим вуглеводневим газом через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.
   
   Звертаємо увагу, що основним документом, який регулює порядок відпускання ПММ для транспортних засобів, є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Мінпалива та енергетики України, Мінекономіки України, Мінтранспорту та зв'язку України, Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281). Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
   
   Підпунктом 4.2.5.2 Інструкції № 281 передбачено, зокрема, що під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів на АЗС мають застосовуватись лише паливороздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур не гіршою ніж ± 0,5 відс. з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
   
   Для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Реєстрація грошових коштів і надання розрахункових документів має відбуватись у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів (п. п. 4.2.5.4 Інструкції № 281).
   
   Розрахунки від роздрібного продажу нафтопродуктів споживачам здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку (п. 10 Правил № 1442).
   
   Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон № 265), для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).
   
   Згідно з абзацом четвертим ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
   
   Нормами Закону № 265 передбачено, що касовий чек є розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу товару.
   
   Таким чином, у зв'язку з тим що Законом від 24.12.2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" чітко визначені обставини, за яких виникає об'єкт оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу пального, а саме: при здійсненні фізичного відпуску пального з автозаправної станції та/або автомобільної станції незалежно від форм розрахунків, об'єкт оподаткування акцизним податком у ТОВ ... виникне у разі заправки власних (орендованих) автомобілів через АЗС, які експлуатуються підприємством, із застосуванням спеціалізованих комп'ютерно-касових систем, які включені до Держреєстру та забезпечують відпуск пального у єдиному технологічному циклі з друкуванням фіскального касового чека.
   
   У разі заправки автомобілів пальним через АЗС, які експлуатуються відповідними операторами ринку нафтопродуктів, об'єкт оподаткування акцизним податком у Товариства не виникає. У такому випадку експлуатант АЗС, як суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, повинен сплачувати акцизний податок із реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого пального, при цьому об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а базою оподаткування акцизним податком - об'єм пального у літрах, реалізованого (відпущеного) суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
   
   Слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
   
   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
   
   Згідно із ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
   
   
   
   Заступник начальника Е.М. Пруднікова