Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді вартості майна, отриманого платником податку – набувачем за спадковим договором, та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 1302 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Разом з тим за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (ст. 744 ЦКУ).

Згідно зі ст. 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до ст. 334 ЦКУ.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта ст. 334 ЦКУ).

Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання (догляду) та спадковий договір є різними.

Враховуючи відмінності цих договорів, оподаткування доходів, отриманих за ними, здійснюється із застосуванням окремих норм розділу IV Кодексу.

Так, відповідно до ст. 162 Кодексу платниками податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14  Кодексу дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Статтею 167 Кодексу установлено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, передбачених у пунктах 167.2 – 167.5 цієї статті).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді вартості майна, отриманого платником податку – набувачем за спадковим договором, включається до загального оподатковуваного доходу такого платника та є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Водночас зауважуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує детального вивчення документів (матеріалів), зокрема спадкового договору тощо.

         Щодо податкової консультації, наданої ДФС листом від 14.02.2017 № 2214/Л/99-99-13-02-03-14. Зазначена консультація надана конкретному платнику податку і є індивідуальною.

З повагою

Перший заступник Голови                                                                                        С.В. Білан