USD27.011
Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Щодо оподаткування інвестиції, наданої підприємством фізичній особі з метою досягнення соціального ефекту (лист ДФС від 02.06.2017 р. № 460/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

Щодо оподаткування інвестиції, наданої підприємством фізичній особі з метою досягнення соціального ефекту (лист ДФС від 02.06.2017 р. № 460/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 02.06.2017 р. № 460/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула лист щодо оподаткування інвестиції, наданої підприємством фізичній особі з метою досягнення соціального ефекту, та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інвестиції - це господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Правові основи господарської діяльності (господарювання) встановлює Господарський кодекс України (далі - ГКУ), згідно зі ст. 3 якого під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Таким чином, сума коштів, що надходить фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання (підприємцем) від інвесторів у розумінні ПКУ не є інвестиціями.

Водночас пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що фінансова допомога - це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. Безповоротна фінансова допомога - це, зокрема сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) (ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)).

Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (зокрема, грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому в законодавстві визначаються поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦКУ).

Так, відповідно до ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з цим строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ст. 631 ЦКУ).

При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема:

дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року з урахуванням вимог, встановлених пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ;

сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Таким чином, якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі пп. "д" пп. 164.2.17 або пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ у разі спливу строку позовної давності.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу) (пп. "ґ" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления