Щодо оподаткування основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (лист від 26.01.2017 р. № 1374/Д/99-99-13-02-03-14)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 26.01.2017 р. № 1374/Д/99-99-13-02-03-14

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і межах компетенції повідомляє.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації відповідно до норм Кодексу.

Відповідно до п. 52.5 ст. 52 Кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

При цьому податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Зокрема, згідно з пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Водночас ст. 165 Кодексу визначено доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються цього питання.

Договірні відносини, які виникають за договором купівлі-продажу прав вимоги, укладеного 25.05.2012 р. між ПАТ "Сведбанк" (Продавець) та ПАТ "Дельта Банк" (Покупець), стосуються виключно вказаних суб’єктів господарювання.

Крім того, п. 4 та п. 8 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України" передбачено, що до функцій Національного банку України належать, зокрема:

встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності;

здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі.

Щодо податкової консультації, наданої листом ДФС від 09.12.2016 р. N 26782/6/99-99-13-02-03-15, повідомляємо, що зазначена консультація надана конкретному платнику податку з урахуванням його документа і є індивідуальною.

З повагою