Щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість доходів нерезидента від надання в оренду судна (буксира) (лист Офісу ВПП ДФС від 20.06.2017 р. № 731/ІПК/28-10-01-03-11)

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 20.06.2017 р. № 731/ІПК/28-10-01-03-11

Щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість доходів нерезидента від надання в оренду судна (буксира).

Відповідно до статті 24 Закону України "Про транспорт" до складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту.

Відповідно до пп. 8 п. 1 ст. 1 Закону України "Про морські порти України" буксири відносяться до суден портового флоту, які, зокрема, забезпечують функціонування морського порту, розташовані в межах території та акваторії морського порту, і призначені для надання послуг.

Статтею 231 Кодексу торговельного мореплавства встановлено, що з метою забезпечення безпеки плавання в акваторії порту капітаном морського порту може бути встановлено обов'язкове використання буксирів для входу, виходу і переміщення в акваторії порту, виконання маневрів, швартовних та інших операцій, а також визначено умови буксирування.

Статтею 912 Цивільного кодексу України визначено, що за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.

Тобто фрахтування за своєю суттю є орендою відповідного судна для здійснення перевезень вантажу, пасажирів, багажу тощо.

Відповідно до пп. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 р. I Кодексу фрахт - це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин), зокрема, для перевезення вантажів та пасажирів морськими суднами.

Таким чином, оренда буксира не є фрахтом в розумінні Кодексу, оскільки таке судно не використовується для перевезення вантажів та пасажирів.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 р. III Кодексу.

Згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 р. III Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 р. III Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 р. III Кодексу.

Відповідно до абзацу "ґ" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 р. III Кодексу для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 р. III Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 р. III Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 р. III Кодексу).

Відповідно до ст. 3 р. I Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

У зв'язку з тим, що країна Панама відсутня в переліку країн, з якими укладено угоди про уникнення подвійного оподаткування, резидент при виплаті орендних платежів нерезиденту утримує податок за ставкою 15 відсотків на підставі пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 р. III Кодексу.

Підпунктом "б" п. 185.1 ст. 185 р. V Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 186.4 ст. 186 р. V Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Підпунктом "ґ" п. 186.3 ст. 186 р. V Кодексу місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, місцем постачання послуг з оренди транспортних засобів (в т. ч. морських) є місце реєстрації постачальника таких послуг.

Оскільки місце постачання послуги з надання нерезидентом в оренду (лізинг) резиденту буксира визначається відповідно до визначення місця постачання послуг з оренди транспортних засобів, а саме місцем постачання є місце реєстрації постачальника таких послуг, тому такі послуги не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.