Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • Щодо плати за землю (Лист ГУ ДФС у м. Києві від 12.01.2017 № 599/10/26-15-12-04-18)

Щодо плати за землю (Лист ГУ ДФС у м. Києві від 12.01.2017 № 599/10/26-15-12-04-18)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

№ 599/10/26-15-12-04-18 від 12.01.2017

 

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ……… щодо плати за землю та в межах своїх повноважень повідомляє.

Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до вимог статті 286 Податкового кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації (стаття 271 Податкового кодексу).

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з пунктом 287.6 статті 286 Податкового кодексу, при переході права власності на будівлі земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Поряд з цим, відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу, міські ради в межах своїх повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Київською міською радою прийнято рішення від 28.01.2015 № 58/923 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011№ 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку», яким затверджено Положення про плату за землю в м. Києві (далі – Положення). З врахуванням підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу, Положення про плату за землю застосовується з 01.01.2016 року.

Положенням визначено ставки земельного податку в залежності від категорії користувачів земельними ділянками та майнових прав на земельні ділянки (власність, постійне користування, тощо).

Пунктом 5.6. Розділу 5 Положення встановлено, що плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (крім комунальної власності), встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 5.3 - 5.5 цього Положення.

Використання земельних ділянок без оформлення відповідного права є порушенням земельного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, для оформлення правовстановлюючих документів на землю, власнику нерухомого майна необхідно звернутися до відповідних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.

Крім цього, слід зазначити, що статтею 36 Податкового кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу.

Згідно із статтею 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

 

Заступник начальника                                          Е.М. Пруднікова

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления