при подписке на рассылку
gift_icon
  • Щодо положень Податкового кодексу України, зокрема в частині застосування статей 126 та 127 при здійсненні перевірок платників податків з питань сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору (лист ДФС від 28.12.2015 р. № 47546/7/99-99-17-01-02-17)

Щодо положень Податкового кодексу України, зокрема в частині застосування статей 126 та 127 при здійсненні перевірок платників податків з питань сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору (лист ДФС від 28.12.2015 р. № 47546/7/99-99-17-01-02-17)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.12.2015 р. № 47546/7/99-99-17-01-02-17

Головним управлінням ДФС в областях та м. Києві
Міжрегіональному головному управлінню ДФС -
Центральному офісу з обслуговування великих платників

 

Про надання роз'яснень

Державна фіскальна служба України з метою однозначного трактування положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема в частині застосування статей 126 та 127 Кодексу при здійсненні перевірок платників податків з питань сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, повідомляє таке.

Верховним Судом України винесено постанову від 10.11.2015 N 21-2919а15, в якій висловлено правову позицію щодо застосування статей 126 та 127 Кодексу (копія додається) (див. окремо в базі).

У вказаній постанові Верховний Суд України, здійснюючи системне тлумачення норм статей 126 та 127 Кодексу, висловив правову позицію про те, що положення статті 126 Кодексу застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати податковим агентом узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір санкцій прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Порядок та строки сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету податковим агентом визначено статтею 168 Кодексу.

Так, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, а саме: протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Положеннями статті 127 Кодексу встановлюється санкція, як міра відповідальності, яка покладається на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу громадянам. При цьому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Кодексу, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Аналіз правової позиції суду дозволяє дійти висновку про те, що для визначення норми якої саме статті Кодексу (126 або 127) підлягають застосуванню до правовідносин з порушення порядку нарахування (утримання, сплати) податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу на користь громадян, слід з'ясувати та відобразити в акті перевірки, яка з дій сталася першою (виплата доходу чи сплата податку, хоч і з порушенням строку).

Таким чином, якщо до моменту виплати доходу на користь громадян податковий агент хоч і з порушенням передбаченого статтею 168 Кодексу строку сплачує суму податку, застосуванню підлягає стаття 126 Кодексу. Аналогічні наслідки мають місце у разі їх одночасної сплати.

Водночас, якщо виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі статті 127 Кодексу.

При цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Кодексу, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (ненарахування, неутримання та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.

Отже, у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачені статтею 127 Кодексу, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.

У разі невиплати нарахованого доходу на користь громадян та несплати утриманого податку податковий агент має нести відповідальність, визначену статтею 127 Кодексу.

Враховуючи викладене та з метою забезпечення однакового підходу при нарахуванні штрафних санкцій за результатами перевірок податкових агентів, ДФС зобов'язує довести викладену інформацію до відома підпорядкованих органів ДФС для врахування під час здійснення заходів податкового контролю.

Водночас визнано таким, що втратив чинність, лист Міндоходів від 20.11.2013 N 2720/7/99-99-17-01-02-17.

Додаток: на 4 арк. у 1 прим.

 

Голова

Р. М. Насіров

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления